РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1926) — австрійський поет, прозаїк та
есеїст. Пройшовши у своїй творчості шлях, яким розвивалась західна
поезія кінця XIX - початку XX ст., вш сягнув вершин модерністської
літератури.
Рідко перед яким поетом XX ст. публіка схилялася з таким містичним благоговінням, як перед P.M. Рільке.
Надгробна промова Ф. Брауна, виголошена у мить прощання з поетом,
якнайкраще дає уявлення про те, ким був Рільке для своїх сучасників:
«Янголи були для нього не оздобою вірша чи поетичним жестом; духи не
ховалися від нього, він жив одночасно у двох світах; і коли комусь, хто
незумисно і нерозважливо вдивлявся в нього, раптом наверталися сльози,
то причиною, певно, був не він, бо він був лише посланцем. Діяло те, що
позаду поета; неймовірна духовна країна рік у рік завдяки йому розсувала
ізсередини свої кордони, доки нарешті не затягнула його у свої глибини.
Це і тільки це виявляють його книжки; власне, те саме прочитувалося і в
його обличчі. І хто бачив усе це, хто бачив це ясно й чітко, того
приголомшувала таємниця».
Поезія Рільке, що відкрила новий етап у розвитку поезії європейської,
увібрала в себе всі етапи складного шляху естетичних пошуків митця -
від неоромантизму та імпресіонізму через заглиблений у філософські та
релігійні роздуми символізм до "нової речевості" (стилю, що тяжіє до
конкретності зображення і прийшов на зміну експресіоністському пафосу та
схематизму). На творчість Рільке глибоко вплинули живопис, скульптура,
архітектура та музика.
Основні твори: поетичні цикли — збірки «Часослов» (1905), «Книга
годин» (1899—1903), «Книга картин» (1902), «Нові вірші» (1907—1908),
«Дуїнянські елегії» (1923), «Сонети до Орфея» (1923); роман «Нотатки
Мальте Лаурідса Брігге» (1910); монографії «Ворпсведе» (1903), «Роден»
(1905).
До 140-річчя від дня народження Райнера Марія Рільке бібліотека підготувала тематичний список "Так співати вміє лише Орфей".
Немає коментарів:
Дописати коментар