Перегляд нової літератури

Сьогодні бібліотека підготувала книжковий перегляд нових надходжень.

 

 

Виставка зацікавила як викладачів так і студентів.

Воїн та просвітитель

 

Василь Васильович Капніст (12 (23) лютого 1758, Обухівка, Миргородського полку — 28 жовтня (9 листопада) 1823, у тому ж селі) — визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст.

Василь Капніст почав друкуватися в 1780 році. Писав оди, елегії, анакреонтичні вірші.

У 1783 році написав «Оду на рабство» (опубл. 1806), в якій виступив проти посилення колоніальної політики російського уряду в Україні, зокрема, остаточної ліквідації в 1783 році козацьких полків і запровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні.

1787 року В. В. Капніст разом з групою аристократів-автономістів підготував проект відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков»), який, незважаючи на підтримку П. Рум'янцева-Задунайського і Г. Потьомкіна, був відхилений царським урядом.

У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у тому числі з міністром закордонних справ (канцлером) Прусії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.

У 1798 році опублікував поему «Ябеда», в якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях.

Василь Капніст переклав «Слово о полку Ігоревім» на російську мову і зробив цікавий коментар, в якому підкреслено українське походження і українські особливості цього твору.

До 260-річчя від дня народження Василя Капніста сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Воїн та просвітитель".

Від азів до професіоналізму

Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів – це складний, багатогранний і тривалий процес, який здійснюється протягом усього періоду навчання студентів в педагогічному вузі. Однією з основних форм професійного становлення майбутнього вчителя є педагогічна практика, яка дозволяє синтезувати теоретичні знання та практичний досвід. Педагогічна практика виступає органічною складовою єдиного навчально-виховного процесу, психолого-педагогічної та методичної підготовки майбутнього вчителя, пов'язуючи теоретичне навчання студента у вузі з його майбутньою самостійною роботою в школі. Створюючи умови, максимально наближені до реальних умов самостійної педагогічної діяльності у школі, педагогічна практика реалізує сприятливі передумови для формування основ професійної майстерності вчителя.

У процесі педагогічної практики є можливість певною мірою осмислити педагогічні явища і факти, закономірності і принципи навчання і виховання, оволодіти професійними уміннями, досвідом практичної діяльності. Крім того, перехід суспільства на ринкові відносини вимагає формування у студентів педагогічних університетів таких особистісних і професійних якостей, які б дозволили їм без особливих внутрішніх бар'єрів почати трудовий шлях у постійно змінюваних умовах діяльності сучасної школи.

Педагогічна практика створює реальні можливості для формування готовності студентів до проведення навчально-виховної роботи з школярами, потреби здобувати і застосовувати нові теоретичні і методичні знання й одночасно засвоювати передовий педагогічний досвід.

В процесі практики закріплюються й поглиблюються теоретичні знання, що були набуті у вищому навчальному закладі, виробляються професійні вміння й навички, розвиваються творчі здібності, педагогічне мислення, інтенсифікується процес формування професійних особистісних якостей.

Важливого значення набуває розвиток комунікативної культури майбутніх вчителів, формування навичок педагогічної взаємодії та співробітництва.

На допомогу студентам-практикантам співробітники читальної зали №4 підготували книжкову виставку "Від азів до професіоналізму".

Мова моя – в тобі мудрість віків

21 лютого в Україні відзначається День рідної мови. Спеціально до цього дня ми згадуємо цікаві факти про неповторну українську мову, які дають нам підстави не лише любити її, а й гордо носити звання українського народу.

Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі. Так вважаємо не лише ми, українці, а й інші жителі світу. Так, наприклад, на мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу після італійської, звісно. А в 1934 році в Парижі українська мова ввійшла до трійки найкрасивіших мов світу.

Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

Повсякчас українській мові приписували вторинність щодо російської чи польської мов. Хибним також є твердження про те що, українська мова – це суржик чи діалект російської мови. Насправді кожна зі слов'янських літературних мов, включаючи польську, російську, білоруську та інші слов'янські мови формувалися за тими самими законами, що й сучасна українська літературна мова. Так, в слов'янські мови багаті на іншомовні слова та запозичення. Українська літературна мова, точно так, як і російська не є виключенням.

Українська мова, за різними даними, займає двадцять п'яте або тридцять друге місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною.

Теорія про те, що “малоросійське наріччя“ є частиною російської мови була офіційною у Російській імперії. Власне, після останніх двох слів можна припинити будь-які доведення, але на додачу ми залишимо цитату Івана Франка: "Діалект, а ми його надишем Міццю духа і огнем любові, І нестерпний слід його запишем Самостійно між культурні мови".

Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (не плутати з письменністю). Тому за кількістю орфографії, українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.

Дослідники довели, що багато українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові.

Українська мова багата на синоніми. Так, до прикладу, слово “бити“ має 45 синонімів.

Осередком літературної української мови дослідники вважають Полтавщину і Чернігівщину.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Мова моя – в тобі мудрість віків".

Цікава фізика

Фізика довкола нас і стосується всіх аспектів людського життя. Часто цікаві факти, які стосуються фізики, пов'язані навіть зі звичними нам речами і тому ми просто не помічаємо неймовірні властивості природи нашого світу.

1. Один з перших винаходів людини, який подолав звуковий бар'єр це звичайний батіг пастухів. Клацання батога це звук, який виникає при подоланні його кінчика швидкості звуку, оскільки він рухається настільки швидко, то створює ударну хвилю в повітрі.

2. При кип'ятінні, молекули води в чайнику рухаються зі швидкістю близько 2340 кілометрів на годину, що майже в двічі перевищує швидкість звуку в повітрі.

3. Мало хто знає, що висота Ейфелевої вежі залежить від погоди. В сонячну погоду балки з яких складається вежа можуть нагріватись більш ніж на сорок градусів і через це під впливом температури вони розширюються. Дослідження виявили що висота вежі коливається на більше ніж десять сантиметрів.

4. Під час надпотужних наземних ядерних вибухів, близько до епіцентру може утворюватись розряд блискавки. Однак на відміну від їх природних аналогів, блискавок, що утворюються під час грози, ці розряди беруть свій початок від землі та підіймаються вгору.

5. На вістрі голки сучасних швейних машин утворюється тиск, який дорівнює 5 тисяч атмосфер.

6. При русі зі швидкістю 100 кілометрів на годину, автомобілі використовують понад половину пального лише на подолання опору повітря.

7. Сьогодні у світі з понад двадцяти тисяч вивчених видів риб, триста можуть створювати у своєму тілі електрику. Наприклад електричний скат вміє генерувати напругу в більше ніж чотириста вольт.

8. Розміри літака на землі та у повітрі можуть відрізнятись. Доведено що довжина винищувача збільшується на один сантиметр, коли його швидкість наближується до тисячі кілометрів на годину.

9. Мало хто може собі уявити які фізичні зміни стануться на Землі якщо раптово зникне атмосфера. По-перше, температура опуститься до -180°C, через це замерзне вся вода, а суша покриється льодом. Настане повна тиша і не тільки тому, що загинуть всі тварини та рослини, а і з тої причини, що звук не може поширюватись у порожнечі. Небо стане чорного кольору тому, що його колір залежить від повітря, а зірки можна буде спостерігати навіть вдень.

10. Фізик з Великої Британії Чарльз Бойз написав книгу на більше ніж 200 сторінок про мильні бульбашки в якій він вивчав сили, що надають бульбашкам їх форму.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Цікава фізика".

Під прапором рідним вставай Україно

У період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам.

Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, спільно з «тітушками», грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальні набої та зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.

Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості. У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані.

День Героїв Небесної Сотні відзначають в Україні щорічно 20 лютого. Відповідно до Указу Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні» та розпорядження Кабінету міністрів України від 23 серпня 2017 року № 574-р.

20 лютого стало для нас назавжди пам’ятним днем – Днем Героїв Небесної Сотні. Однак сьогодні варто згадати про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому. Адже ці події багато що прояснили, відкрили багатьом очі, розставили все по своїх місцях. І якщо правильно скористатись цим досвідом, ми справді можемо побудувати незалежну і процвітаючу державу.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Під прапором рідним вставай Україно".

Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…

Фонд бібліотеки поповнився новою книгою

 

Колектив бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка щиро вдячний Людмилі Бублик – перекладачу, дипломату, викладачу, доктору філософії Українського Вільного Університету Мюнхена (Німеччина) за подаровану книгу «Скромний син землі Перемиської – отець Партеній Петро Павлик».

Книга розповідає про життя українського хлопця з Бушкович під Перемишлем, який у віці 16 років на заклик митр. Андрея Шептицького виїхав до далекого міста Ґроттаферрата в Італії, неподалік Риму. Там він став ченцем-василіянином, згодом – священиком, здобув високу освіту і професію – видавав книжки. І хоч не повернувся на рідні землі, о. Партеній понад усе любить Україну і старається працювати для неї навіть тепер, коли йому вже 99 років.

У спогадах головного героя відображені історичні події: о. Партеній розповідає про тяжкі пережиття своєї родини, яку був змушений залишити рідні Бушковичі й шукати пристановища в підсовєтській Україні. Свідчить про переслідування Української Греко-Католицької Церкви по обидва боки кордону з Польщею, облаштування життя українців на поселеннях, згадує про тяжкі пережиття кардинала Йосифа Сліпого, єпископів: Й. Коциловського, В. Величковського, І. Лятишевського, о. Гриника, о. Чорняка (з Журавиці, коло Перемишля).

Книжка проілюстрована унікальними архівними світлинами. Видання зроблене з науковим підходом: має широкий іменний та географічний покажчик, розлогі коментарі. Рецензентами є відомі українські науковці, фахівці у відповідних галузях науки: професор Іван Монолатій та кандидат філологічних наук Євген Луньо.

Книга буде цікава науковцям – дослідникам історії Церкви, українського церковного життя на поселеннях, книговидання українською мовою в Італії, історії українців Перемишля, виселених у 1945-46 рр. з рідних земель, та загалом широкому колу читачів.

Зичимо авторці добра і щастя, невичерпної наснаги та енергії для нових творчих здобутків, успіхів на життєвому шляху, здійснення всіх Ваших планів. Бажаємо, щоб коло Ваших читачів і шанувальників ширилося та спонукало до нових звершень.

Маємо надію на продовження плідної співпраці.

Доля вченого: Микола Коперник

Миколай Коперник (пол. Mikołaj Kopernik, нім. Nikolaus Kopernikus, лат. Nicolaus Copernicus Torinensis або Thorunensis або Torunensis, ім'я при народженні — Nikolas Koppernigk; 19 лютого 1473, Торунь, нині Польща — 24 травня 1543, Фромборк, нині Польща) — польсько-німецький астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Пропонуємо 10 цікавих фактів про науковця:

1. Книга Коперника "Про обертання небесних сфер" вийшла у світ за кілька днів до його смерті.Цій праці вчений присвятив понад 40 років.

2. У 1542 році у Коперника був параліч, який став його першою серйозною проблемою зі здоров'ям. Пізніше відбувся інсульт, після чого він і помер.

3. Місце поховання Миколи Коперника стало відомо лише в 2005 році. 22 травня 2010 року залишки вченого були перепоховані в кафедральному соборі Фромборка в Польщі.

4. Коперник був каноніком і дотримувався целібату. Обітницю його безшлюбності порушила молода дівчина Ганна, дочка Шилінга.

5. За роки свого навчання в Італії Коперник досконало вивчив давньогрецьку мову. Він - автор першого в Польщі перекладу з давньогрецької мови. У 1509 році в Кракові в перекладі на латину вийшли перекладені Коперником "Моральні, сільські і любовні листи" Феофилакта Сімокатта, візантійського письменника та історика 7-го століття.

6. Коперник займався дослідженням законів грошового обігу. Цьому він присвятив кілька спеціальних трактатів, так і не опублікованих за його життя. Він сформулював такий економічний закон: "Найгірші гроші витісняють з обігу кращі".

7. Коперник був творцем гідравлічної машини. Він створив проект і безпосередньо опікувався будівництвом в Фромборка.

8. Микола Коперник встиг попрацювати навіть картографом: за його участі були складені карти Литви і Польщі.

9. Римсько-католицька церква забороняла книгу Коперника "Про обертання небесних сфер" понад 200 років.

10. На честь Миколи Коперника названо два кратери — місячний та марсіанський.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Доля вченого: Микола Коперник".

Фундатор української опери

Семен Степанович Гулак-Артемовський (4 (16) лютого 1813, Городище — 5 (17) квітня 1873, Москва) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм».

Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені впродовж 20 років. Уперше її поставив Марком Кропивницьким у 1884 році в трупі Михайла Старицького.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба». В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.

Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).

До 205-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського сектор культурно-просвітницької роботи підготував тематичний список "Фундатор української опери".

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

 

Найгостріший спосіб або спроба вирішення виникаючих протиріч у поглядах, інтересах або цілях наших спільних взаємин може викликати конфлікт. І добре, коли цей конфлікт можна вирішити мирним, дипломатичним шляхом. Коли це перестає бути можливим, більш того, ситуація стає вкрай загрозливою для обох сторін, виникає необхідність силового рішення проблеми. Це на жаль властиво як для простих людських взаємин, так і для відносин між цілими спільнотами, державами.

Як і окремо взята людина, устрій держави не відрізняється. У будь-якої держави є свій напрямок, свій світогляд, свої сили, коло друзів і критиків, ряд доступних ресурсів, які вона спрямовує на ті чи інші потреби. У кожної держави є своя армія, яка переважно використовується для захисту цього суспільства від небажаних загроз, в слідстві яких може виникнути важка або невиправна шкода державності, або її народу. Але як бути, коли держава, з тих чи інших причин, обмежена в силах і засобах, а конфліктна ситуація розпалюється з загрозливою силою? У слав’ян існує одна мудрість, яка на російський мові звучить так: «не имей 100 рублей, а имей 100 друзей». Ця мудрість не виникла з вуст поетів чи прозаїків. Це просте народне спостереження. Багато хто з нас, з нагоди, активно використовують цю мудрість, так як допомога друзів може виявитися досить до речі, особливо в тих випадках, коли нам може загрожувати реальна фізична небезпека. Так і держави між собою іноді вдаються до допомоги своїх небайдужих сусідів, товаришів або відвертих друзів.

Тих, хто на практиці реалізує цю допомогу, називають воїнами-інтернаціоналістами. Вони, з честю і доблестю своїх батьків і дідів, без перебільшення героїчно стають в самий центр виниклої гарячої точки і гідно намагаються утримати або погасити конфліктну ситуацію, яку на даний момент вирішити по іншому немає ніякої можливості. У сучасному світі це звичайна практика.

Так було і в часи Великого суспільного утворення - Радянського Союзу, в яке входило 15-ть республік і яке займало 1/6 частину суші. Радянський Союз брав участь у багатьох військових конфліктах. Один з останніх, був конфлікт в Афганістані. Останню колону радянських військ з Афганістану було виведено 15-го лютого 1989-го року. Участь держави в цьому військовому конфлікті коштувало нам життя більше чотирнадцяти тисяч наших солдатів і офіцерів, здоров’я десятків тисяч військових. Будь-яка війна, як жорно ламає життя безлічі людей. Це жорстока правда.

Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім учасникам подібних подій, офіційно на законодавчому рівні в деяких суверенних державах, утворених після розпаду СРСР, за даними проекту DilovaMova.com, були встановлені відповідні пам’ятні дні. У Російській Федерації - це «День пам’яті про росіян, які виконували службовий обов’язок за межами Вітчизни», який прийнятий на підставі Федерального закону від 29-го листопада 2010-го року № 320-ФЗ і відзначається 15-го лютого. В Україні - це «День вшанування учасніків бойових Дій на теріторії інших держав», який встановлений Указом Президента незалежної України № 180/2004 від 11-го лютого 2004-го року і також щорічно відзначається 15-го лютого. Разом з Росією і Україною цей пам’ятний день відзначається і в Білорусії, де станом на 2010-й рік проживало близько 30-ти тисяч ветеранів-афганців.

Не варто забувати, що радянськими військами в Афганістані було знищено близько мільйона жителів цієї країни, а саму державу в економічному і соціальному розвитку було відкинуто на багато десятиліть назад.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.".

Любовна географія

День Валентина – свято доволі розповсюджене. Його святкують майже у всіх країнах світу. А якщо і не святкують, то точно десь про нього чули.

Пропонуємо кілька цікавих фактів про День усіх закоханих. Це справді захопливо!

1) Хоч як банально це звучатиме, та символом Дня закоханих є червоні троянди. Але навряд чи ти знаєш, чому! Існує леґенда про Афродиту, яка, поспішаючи до свого коханого, стала на кущ білих троянд. Через гострі колючки, якими богиня кохання поколола ногу, виступила кров і квіти вмить перетворилися на червоні.

2) Майже 50 мільйонів троянд продають напередодні та протягом Дня закоханих. І це – лише троянд! Уяви, скільки ж тоді загалом купують квітів цього дня?

3) Щороку прибуток від продажу шоколаду та солодощів у День св. Валентина складає приблизно 1011 мільярдів доларів. Тож, дівчата, треба відкривати не салони краси, а крамниці з печивом і кондитерськими виробами! Хоча б на день.

4) В Ірані та Саудівській Аравії День усіх закоханих… заборонено! А ті, хто намагається відсвяткувати, але потрапляє на очі місцевій поліції, мусять заплатити великий штраф.

5) Досить дивна традиція існує в Нідерландах. Дівчина цього дня може запропонувати своєму хлопцеві руку і серце, а в разі відмови чоловік змушений презентувати коханій шовкову сукню. Цікаво, а чи спрацює це в Україні? Можеш спробувати!

6) У Фінляндії люди, які ще не зустріли другої половинки, називають День св. Валентина святом друзів. Тому ті, хто не має пари, тут не засмучуються від кількості сердечок навкруги, а, не звертаючи на них уваги, йдуть відзначати з друзями власне свято.

7) У Британії в День закоханих купують подарунки й валентинки своїм… хатнім тваринам! Чудова ідея, чи не так?

8) Римсько-католицька церква вважає Святого Валентина за покровителя душевнохворих. Тому в Німеччині 14 лютого всі лікарні прикрашають червоними стрічками.

9) Валентинки посідають 2-е місце у світі як найпопулярніші листівки! На першій сходинці – листівки різдвяні.

10) Найдорожчою листівкою на День закоханих була валентинка для Марії Калас від Аристотеля Онасиса. У 60-тих роках вона коштувала 300 тисяч доларів, а все – через дорогоцінне каміння, яким її прикрашено!

У читальній залі №4 розташована цікава святкова виставка "Любовна географія", запрошуємо переглянути!

Щоб творити – треба думати

Бертольт Брехт (нім. Bertolt Brecht; 10 лютого 1898, Аугсбург, Баварія — 14 серпня 1956, Берлін) — німецький драматург і поет. Отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного («діалектичного») театру.
Член Всесвітньої Ради Миру. Міжнародна Сталінська премія «За зміцнення миру між народами» (1954).
Брехт бажав створити театр, який спонукав би глядача до роздумів і міркувань, а не до співвідчуття. Задля цього він «відчужив» і дезілюзіонував гру акторів, щоб зробити її схожою на звичайне життя (Брехт називав це «ефектом відчуження», нім. Verfremdungseffekt). Актори мали б аналізувати та синтезувати, тобто дивитись на роль іззовні, аби згодом цілком свідомо діяти точно так, як діяв їхний персонаж.
Спочатку Брехт дав своїй концепції назву «епічний театр», але згодом запропонував використовувати назву «діалектичний театр». Діалектичність театру Брехта полягає в тому, що він спонукає до конфлікту між розважанням і навчанням, що має знищувати «емоціональну причетність» у глядачів, досягаючи в такий спосіб «ефекту відчуження».
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Щоб творити – треба думати".

Великий учений та реформатор

Каразін (Каразин) Василь Назарович (* 30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — † 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч.

Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин.

Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено Філотехнічне Товариство (1811–1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості. Каразін займався народними школами, жіночою освітою, державними архівами, науковими дослідженнями.

У 1820–1821 за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку.

Найкращу оцінку практичній та науковій діяльності Василя Каразіна дав О. І. Герцен в своєму «Колоколі», де писав: " Невтомна діяльність Каразіна і глибочезна, наукова освіта його були вражаючими: він був астрономом, хіміком, агрономом, статистиком… моторним чоловіком, який вносив у будь-яке питання зовсім новий погляд і цілком правильне домагання ".

Каразін автор ряду важливих відкриттів у галузі техніки, хімії, агрономії, селекції тощо. Йому належать близько 60 наукових праць.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Великий учений та реформатор".

Великий учений та реформатор

Каразін (Каразин) Василь Назарович (* 30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — † 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч.

Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин.

Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено Філотехнічне Товариство (1811–1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості. Каразін займався народними школами, жіночою освітою, державними архівами, науковими дослідженнями.

У 1820–1821 за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку.

Найкращу оцінку практичній та науковій діяльності Василя Каразіна дав О. І. Герцен в своєму «Колоколі», де писав: " Невтомна діяльність Каразіна і глибочезна, наукова освіта його були вражаючими: він був астрономом, хіміком, агрономом, статистиком… моторним чоловіком, який вносив у будь-яке питання зовсім новий погляд і цілком правильне домагання ".

Каразін автор ряду важливих відкриттів у галузі техніки, хімії, агрономії, селекції тощо. Йому належать близько 60 наукових праць.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Великий учений та реформатор".

Від пригоди – до подвигу

Жуль Габрієль Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 8 лютого 1828, Нант, Франція — 24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник (за походженням бретонець). Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.
Цікаві факти:

• Спершу Жуль Верн уявляв капітана Немо поляком, що шукав можливостей помститися Російській імперії після жорстокого придушення січневого повстання 1863 року.
• Відома українська письменниця Марко Вовчок була особисто знайома з Жулем Верном, котрий передав їй виняткове право перекладу його творів російською мовою.
• Після смерті Жуля Верна залишилася його картотека, що містить понад 20 000 зошитів із відомостями з усіх галузей людських знань.
• Зі 108 наукових передбачень письменника-провидця на сьогодні не справдилося лише 10!
• Перший електричний підводний човен, побудований у 1886 році двома англійцями, було названо «Наутілусом» на честь вернівського судна. Перший атомний підводний човен, спущений на воду в 1955, також називався «Наутілус».
• Коли на Землю було вперше передано фотографії зворотнього боку Місяця, одному з «потойбічних» місячних кратерів було присвоєне ім'я «Жуль Верн». Кратер Жуль Верн примикає до Моря Мрії…
• Згідно з даними ЮНЕСКО, за кількістю перекладів мовами народів світу книги Жуля Верна займають третє місце, поступаючись лише творам сценаристів студії Волта Діснея і книгам Агати Крісті.
• У 2005 році з нагоди 100-річчя з дня смерті Жуля Верна у Франції було випущено серію срібних монет номіналом 1,5 євро: Номінал монети - 1,5 євро, «На Місяць», «Навколо світу», «20000 л'є під водою».
• У березні 2008 року на орбіту було виведено перший безпілотний вантажний корабель, створений Європейським космічним агентством. Його назва — «Жуль Верн».

Запрошуємо до художнього абонементу переглянути книжкову виставку "Від пригоди – до подвигу".

Синергетика. За гранню рівноваги

Синергетика (англ. Synergetics, від грецького. син — «спільне» і ергос — «дія») — міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»). Синергетичний підхід також застосовується при вивченні такої складної і неструктурованої системи, як мережний інформаційний простір.

Термін «синергетика» запропонував професор Штутгартського університету Герман Хакен.

У 1977р. у праці «Синергетика» він дав визначення цьому поняттю, вказав на подібність процесів самоорганізації, які відбуваються в фізичних, хімічних, біологічних об’єктах, підкреслив необхідність створення єдиного підходу. «Приблизно 25 років тому — писав він — я задав питання: «чи має самоорганізація загальні закони?», і запропонував вивчити це питання в рамках нової дисципліни, яку я назвав синергетикою» (термін «система, що самоорганізується» увів у 1947 р. У. Ешбі).

Синергетика — це теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Вона має справу з явищами та процесами, в результаті яких в системі — в цілому — можуть з'явитися властивості, якими не володіє жодна з частин. Оскільки йдеться про виявлення та використання загальних закономірностей в різних галузях, тому такий підхід передбачає міждисциплінарність. Останнє означає співробітництво в розробці синергетики представників різних наукових дисциплін. Тому термін синергетика використовується як в природничих науках, так і в гуманітарній сфері.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Синергетика. За гранню рівноваги".

Офіцер і поет Володимир Тимчук

Сьогодні до читальної зали нашої бібліотеки увійшов усміхнений молодий чоловік у військовій формі. Це був Володимир Тимчук, підполковник Збройних Сил України, старший викладач Академії сухопутних військ, кандидат технічних наук і лауреат Премії імені Богдана Хмельницького, яка присуджується в Україні з 2009 року за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва.

 

 

Цю престижну нагороду Володимир Тимчук отримав за поетичну збірку «Вогнити! Вижити! Перемогти!».

На зустрічі були присутні учні гімназії №6, підростаюче покоління, якому розбудовувати нашу державу.

Декламування віршів переросло у живий діалог між поетом та аудиторією. Наостанок зустрічі пан Володимир подарував бібліотеці цінні дарунки з власними автографами.

 

 

 

 

Бажаємо автору натхнення та сил втілити всі задуми у життя! Ми завжди раді таким цікавим співрозмовникам!