Всеукраїнський день бібліотек

Ми - бібліотекарі


Нас усі уявляють мудрими,
Нас усі уявляють скромними,
в окулярах, на ніс насунутих,
Книговидачею заклопотаними.
Але ми – не лише розумниці,
Не сухі і безликі книжниці.
Ми – хранительки вічної мудрості
І невдячної справи подвижниці.
Ми – чарівні своєю привітністю,
І людей любим більше, ніж літери.
Наші душі наповнені ніжністю.
В інформації морі ми – лідери.
Ми веселі і жарти цінуємо,
І на моду увагу звертаємо.
Ми співаємо і танцюємо,
І повірте, ціну собі знаємо.
А крім того, перемо і миємо,
Варим, шкваримо і гаптуємо;
Вишиваємо, в’яжемо, шиємо
І сімейний бюджет рятуємо.
Ми удачу на гроші не міряєм,
Всі життєві пізнавши істини,
Ми у краще майбутнє віримо,
Залишаючись оптимістами.

Перекладач творить літературу наново

Міжна́родний день перекладача́ (англ. International Translation Day) відзначається 30 вересня.
Проголошено Міжнародною федерацією перекладачів (англ. International Fédération Internationale des Traducteurs, FIT). Ця дата обрана невипадково, в цей день 30 вересня 420 року помер Ієронім (англ. Saint Jerome of Stridonium), один з чотирьох латинських отців Церкви, письменник, історик, перекладач.
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути виставку "Перекладач творить літературу наново (Едіт Гроссман)".

Творча зустріч з Іваном Малковичем

Сьогодні у Полтавському національному педагогічному університеті відбулася дуже цікава і захоплююча зустріч з Іваном Малковичем.

Ця людина завжди виділяється на тлі інших діячів у сучасному літературному процесі. 

Зазвичай більшість письменників і видавців скаржаться на те, що пересічні українці книг не купують, мало читають, і взагалі займатися літературою в нашій країні — це справа божевільних ентузіастів.

Але Іван Малкович уже понад 20 років доводить, що українська книга може (і має) бути успішною. 

Так, романи про Гаррі Поттера у перекладі Віктора Морозова і з ілюстраціями В’ячеслава Єрка (котрі вважаються найкращими в світі) кожного року видаються додатковими тиражами. Роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» став бестселером, а саме видавництво є одним з найуспішніших, і права на його книжки придбали 19 країн.

Сам же Малкович у 2004, 2008 та 2009 роках входив до «Топ-100 найвпливовіших людей України» щорічного рейтингу журналу «Кореспондент».

Окрім досягнень у видавничій царині ця людина є дуже сильним поетом-вісімдесятником. У 2010 році світ побачила книжка вибраного Малковича (вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв'ю) "Все поруч", яка стала одним із переможців книжкового конкурсу львівського Форуму видавців-2010.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

95 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського

Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970) - український педагог, гуманіст, мислитель, дитячий письменник, член-кореспондент АПН РРФСР, АПН СРСР, заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці, фахівець у галузі теорії й методики виховання дітей у школі й родині, педагогічної майстерності, управління навчально-виховним процесом у школі, директор Павлиської середньої школи (понад 20 років), послідовник відомих педагогів минулого, автор монографій, брошур, статей, оповідань та казок для дітей, лауреат Державної премії УРСР (1974, посмертно).

«Людина, - любив повторювати педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ці проникливі слова можна і треба віднести й до самого Василя Олександровича.

Твори педагога перекладені 59 мовами світу.

Бібліотека підготувала виставки присвячені всесвітньовідомому педагогу:

• науковий абонемент "Учитель добра і краси";
• читальна зала 4 "В.О. Сухомлинський – людина, яка віддала своє серце …Людям!".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творча зустріч з Іваном Малковичем

В вiнку з легенд, з пiснями в серцi, Полтава йде через вiки!

В вiнку з легенд,

з пiснями в серцi,

Полтава йде через вiки.

У свiтi все колись минеться,

Тобi ж, ще безлiч лiт цвiсти.

Полтава — місто в Україні, адміністративний центр Полтавської області, визначний духовно-культурний осередок країни. Входить до складу північно-східного економічного району. Одне з найдавніших руських міст — засноване сіверянами у IX ст. задля оборони Русі від кочівників місто-град напротязі 9-ти століть було прикордонням між Руссю та Диким Полем, Річчю Посполитою та Московським царством, Лівобережним гетьманатом та Польщею.

Поблизу міста 1709-го року відбулася баталія що остаточно закріпила стратегічну перевагу Петра I в Північній війні. Увійшовши до складу Російської імперії Полтавська губернія стала духовною столицею Малої Русі, її національним центром. У вирі подій Полтава опинилась й під час II світової війни — у місті почергово перебували Головнокомандування Південно-Західного напрямку РСЧА Будьонного, штаб групи армії «Південь» фон Бока Вермахту та стратегічний центр військової операції «Френтік». Відбудована після воєнних лихоліть Полтава наразі займає чільне місце в Нафтогазовій галузі країни. Населення — 296 852 осіб (2013).

18 вересня 1941 р. Полтаву було захоплено військами «Вермахту». Місто стало адміністративним центром Полтавського ґебіту. Лихо нацистської окупації Полтави, яка також стала штабним центром групи армій «Південь» і яку відвідав Адольф Гітлер, перетворило значну частину досягнень в руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За данними часів радянської пропаганди було розстріляно і закатовано 18200 полтавців (переважно жиди[4]), в тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено 20800 чол. Серед мешканців міста антифашистську боротьбу вело 5 підпільних груп. Так, робітники паровозоремонтного заводу зірвали всі спроби окупантів налагодити ремонт паровозів для своїх потреб. Водночас, після звільнення Полтави від фашистів Червоною Армією 23 вересня 1943 р., вони вже з грудня відновили роботу одного з цехів, а в 1944 р. завод запрацював на повну потужність. У грудні 1943 р. до Полтави було завезено 12 тис. шкільних підручників і 4 тис. наукових та художніх книг. У 7 школах відновили навчання більше 10 тис. учнів. Повернулися з евакуації і розпочали заняття педагогічний, інженерів сільськогосподарського будівництва і сільськогосподарський інститути (в січні 1945 р. в них уже навчалося 1,5 тис. студентів).

Видатні уродженці Полтави:

• Грудницький Олександр Григорович — політичний діяч, один з організаторів Всеукраїнського повстанського комітету.
• Данилко Андрій Михайлович — комедійний актор, співак, Народний артист України. Більш відомий під ім'ям його сценічного образу — Вєрки Сердючки.
• Іваненко Оксана Дмитрівна — дитяча письменниця та перекладачка. Лауреат Шевченківської премії (1986).
• Козаченко Георгій Олексійович — хормейстер Маріїнського театру.
• Котляревський Іван Петрович — письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч.
• Кондратюк Юрій Васильович — вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.
• Маруся Чурай — напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини.
• Мстислав (патріарх Київський) — визначний церковний діяч, патріарх УАПЦ.
• Паскевич Іван Федорович — генерал-фельдмаршал, намістник Царства Польського у 1832–1856 р.

• Панченко Михайло Юрійович — член Української Центральної Ради.
• Петлюра Симон Васильович — головний отаман військ УНР та голова Директорії.
• Ротань Руслан Петрович — півзахисник Національної збірної України.
• Холодна Віра Василівна — кіноактриса перших стрічок епохи німого кінематографа.
• Старицька Анна Георгіївна — українська й французька художниця, живописець, графік.
• Старицький Володимир Ісидорович (1919–1994) — поет, перекладач, учений.
• Тимченко Євген Костянтинович — мовознавець-україніст, перекладач, академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 p.).
• Шпилинський Олександр Опанасович — сотник армії УНР, історик
• Ярошенко Микола Олександрович — маляр жанру реалізму.

До Дня міста запрошуємо до читальної зали №2 переглянути цікаву книжкову виставку.