День гідності та свободи

Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День гідності та свободи.

Декілька днів тому Президент України Петро Порошенко підписав Укази про відзначення щорічно 21 листопада Дня гідності та свободи, 22 січня – Дня соборності України.

«Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Мені, як Президенту України, залишається лише документально засвідчити це і підписати Указ про День гідності та свободи, який українці віднині і навіки будуть відзначати 21 листопада», – сказав Глава держави.

Революція гідності – національно-патріотичні, протестні акції в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. В результаті протести привели до зміни влади в країні.

Бібліотека підготувала книжкову виставку "Поважаймо себе, щоб поважали нас".

Всесвітня бібліотека науки

10 листопада ЮНЕСКО відкрила Всесвітню бібліотеку науки - новий безкоштовний науково-освітній онлайн-ресурс, призначений для глобального співтовариства користувачів.

Бібліотека, розташована за адресою http://www.nature.com/wls і розроблена завдяки спільним зусиллям ЮНЕСКО, видавництва Nature Education та компанії «Рош», покликана надати доступ до останньої наукової інформації студентам у всьому світі, зокрема в неблагополучних регіонах, і дати їм можливість обмінюватися досвідом і отримувати знання за допомогою обговорень з однолітками в загальному середовищі навчання.

Всесвітня бібліотека науки містить численні наукові ресурси, у тому числі понад 300 статей високої якості, 25 електронних книг і більше 70 відеозаписів, створених видавцями самого цитованого в світі наукового журналу Nature. Крім того, це сучасна цифрова платформа, яка грає роль общинного центру навчання. Користувачі можуть відвідувати заняття, створювати групи і встановлювати зв'язок з іншими учнями.

Мета Бібліотеки полягає головним чином у наданні студентам у всьому світі доступу до навчання в галузі наук допомогою:

• Сприяння забезпеченню рівних можливостей у навчанні. Бібліотека відкрита для всіх безкоштовно. Завдяки їй учні зможуть отримати доступ до високоякісних освітніх матеріалами незалежно від їх географічного положення та фінансових умов. ЮНЕСКО має намір приділяти особливу увагу навчанню викладачів та учнів в найменш розвинених країнах тому, як користуватися Бібліотекою, що дозволить прискорити процес вивчення наук в неблагополучних регіонах.

• Підвищення якості викладання і навчання. Викладачі зможуть знайти в Бібліотеці конкретні поради про те, як пояснити складні наукові поняття, а студенти отримають доступ до численних ресурсів, які дадуть їм стимул до навчання і доповнять їх знання. На веб-сайті Бібліотеки міститься пошукова база даних з рецензованих змістом.

• Зміцнення освіти в галузі наук. Наукове розуміння є основою сталого розвитку та готує учнів до професійної діяльності.

• Сприяння використанню відкритих освітніх ресурсів. Ресурси Бібліотеки знаходяться у відкритому доступі. Їх можна адаптувати і використовувати в освітніх або некомерційних цілях. В основі створення Бібліотеки лежить ідея про те, що освітні ресурси і наукові знання повинні бути безкоштовними і доступними для всіх.
• Об'єднання спільнот учнів і вчителів. Всесвітня бібліотека науки - це більше, ніж просто бібліотека. Це динамічний ресурс, що дозволяє користувачам взаємодіяти один з одним, адаптувати процес навчання до своїх потреб, задавати питання і отримувати на них відповіді, а також взаємодіяти з іншими користувачами під час вивчення наукових понять. Бібліотека сприяє обміну знаннями та спільного навчання.

Тоталітарна спадщина

Бо можна плоть потлілу воскресити,

а душу, душу винищену – ні!

(Василь Барка)

Тоталітаризм – це система насильницького політичного панування, що характеризується повним підкоренням суспільства, його економічного, соціального, ідеологічного і, навіть, повсякденного життя владою пануючої еліти, організованої у військово-бюрократичний апарат.

Для тоталітарних режимів характерна наявність ідеології, тобто комплексу ідей, що обґрунтовують право цих режимів на панування в усіх сферах суспільного життя. Оскільки тоталітарний режим вважає себе втіленням і істини, і блага, то будь-яка інша думка, будь-яке інакомислення розглядаються як зло, що підлягає знищенню. В політичній сфері цьому відповідає монополізація влади. Влада опиняється в руках однієї партії, а сама партія – під владою одного лідера – вождя, фюрера, дуче. Відбувається об’єднання правлячої партії з державним апаратом, забороняються всі інші політичні партії та суспільні організації, не підпорядковані правлячій партії, різко зменшується роль права, закону. Збереження й зміцнення тоталітарного режиму неможливе без насильства, тому для нього характерне використання терору, як засобу внутрішньої політики. Отже, сталінський і гітлерівський режими – типові приклади тоталітаризму.

Через реалізацію людиноненависницьких доктрин було злонавмисно приречено на смерть стільки беззахисних людей, що це справедливо накладає на ХХ ст. тавро мегасмерті. Вину за більшість політично мотивованих вбивств несуть четверо: Гітлер, Ленін, Сталін, Мао. Кожен з них втілював доктрину, згідно з якою фізичне знищення не лише особистих противників, а й цілих категорій людей, яких визначали за расовою чи класовою належністю, вважалося корисним для суспільства.

З вини Леніна, який керував масовими екзекуціями під час громадянської війни і після неї, розпочав масові вбивства в ГУЛАГу і з жорстокою байдужістю влаштував голодомори, загинуло близько 6-8 млн. людей. Згодом це число майже потроїв Сталін. Згідно з мінімальними оцінками він знищив не менше як 20 млн., можливо, навіть 25 млн. людей. З них тільки у 1937-38 рр. було розстріляно 1 млн. і ще 2 млн. померли у таборах. Крім того, 1 млн. було страчено у попередній період сталінського керівництва.

Декілька мільйонів радянських людей померли під час колективізації і штучного голодомору 1930-х років (зокрема, як мінімум 5 млн. українців стали жертвами голодомору 1932-1933 рр., а близько 1,2 млн. українських селян померли в таборах).

Близько 1 млн. військовополонених (німці, японці, румуни, угорці, фіни, італійці, поляки (з 180 тис. вижило 40 тис.) загинуло у сталінських таборах.

Після 1945 р. сталінські методи використовувались по всій Східній Європі. У кожній маріонетковій державі було створено концтабори, насправді – табори знищення, в яких прирікали на смерть ворогів нового режиму. Так загинули десятки тисяч людей.

Там, де активний опір утвердженню комунізму був найсильніший, як, скажімо, в Західній Україні, Польщі, Литві і в частині Югославії, здійснювалися масові вбивства, а після цього – широкомасштабна депортація місцевого населення, підозрюваного у допомозі Опору. Тільки-но Радянська Армія витіснила німців з Польщі, як НКВС та його комуністичні маріонетки виявили особливу жорстокість у знищенні польського антинацистського підпілля, оскільки під час Другої світової війни воно було найорганізованішим рухом Опору в Європі і могло стати загрозливим бар’єром на шляху комуністичного правління.

Оскверненням моралі є те, що після масштабного викриття сталінських злодіянь у колишньому радянському блоці не постав перед судом за вчинені злочини жоден функціонер сталінської таємної поліції, начальник концтабору, кат чи виконавець вироків. Тим часом і до сьогодні колишні нацистські військові злочинці зазнають покарання за скоєне проти людства.

У читальній залі №2 розміщено книжкову виставку "Тоталітарна спадщина" яка розкриває злочинну сутність тоталітарного режиму часів СРСР.

Міжнародний день студента

Кожен, хто був студентом, згадує ці роки з радісним трепетом. Відчайдушна юність, коли найбільша проблема — сесія що насувається , а сама очікувана дата — День студента. Причому пригадується, як правило, не стільки саме навчання, скільки перший серйозний роман, веселі посиденьки з друзями, смішні випадки з життя…

Студентство — особлива каста. Студенти з різних країн чудово знайдуть спільну мову один з одним, незважаючи на мовні бар'єри. Студентські традиції — як серйозні, так і кумедні — дуже схожі і в Києві, і в Сорбонні, і в Оксфорді. Навіть своє «персональне» свято — Міжнародний день студента 17 листопада — студенти всього світу святкують саме в цей день.

Незважаючи на те, що студентська молодь відрізняється веселою, і навіть у якійсь мірі буйною вдачею, це свято має сумну передісторію. 28 жовтня 1939 празькі студенти вийшли на демонстрацію на честь річниці утворення своєї держави. Нагадаємо, що Чехословаччина на той час була окупована німцями, які поставилися до цього заходу без особливого пієтету. Проти демонстрантів виступили регулярні війська, в результаті зіткнень загинув студент-медик Ян Оплетал. Його похорони, які відбулися 15 листопада, дали поштовх до нових акцій протесту. 17 листопада були заарештовані і відправлені до концентраційного табору більше 1200 студентів. 9 осіб страчені без суду. А через два роки в Лондоні на зустрічі студентів з різних країн було вирішено вважати 17 листопада Міжнародним днем солідарності студентів . Зараз пафосні слова про міжнародну солідарність залишилися тільки в офіційних паперах, а в народі свято називають просто: День студента.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Студентські будні".

Всесвітній день пам'яті жертв ДТП

Кожну третю неділю листопада в світі проходить Всесвітній день пам'яті жертв ДТП.

Подія бере свій початок в Англії в 1993 році, а з 2005 року, під егідою ООН, проходить по всьому Світу .

Цей день присвячується пам'яті багатьох мільйонів загиблих і травмованих в ДТП, висловом співчуття їхнім родичам і близьким, а також вдячності службам порятунку, охорони здоров'я та співробітникам ДАІ, які постійно стикаються з проблемами травматичних наслідків смертей і каліцтв внаслідок ДТП .

Цей спеціальний День пам'яті заснований у відповідь на велику потребу жертв дорожньо-транспортних пригод, яка полягає в доведенні до загального відома інформації про їхні втрати і горе .

Даний день задуманий також як суттєвий інструмент для урядових і неурядових організацій, діяльність яких охоплює опередження ДТП і ліквідацію їх наслідків, оскільки у цей день створюється можливість продемонструвати масштаби проблеми смертності та інвалідності , заподіяних в їх результаті, а також необхідність термінових спільних зусиль щодо запобігання повторення трагічних подій даного типу.

Читальна зала №1 підготувала книжкову виставку "Я – учасник дорожнього руху".

Студенти-журналісти здійснили віртуальну екскурсію до фонду рідкісної книги Наукової бібліотеки університету

Наукова бібліотека Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка традиційно проводить велику роботу в напрямі популяризації книги як унікального цивілізаційного феномену, активно впроваджуючи доктрину пошанного ставлення до книги в навчально-виховний процес.

Так, 11 листопада 2014 року в рамках вивчення дисципліни «Основи видавничої справи та редагування» студенти ІІ курсу (спеціальність «Журналістика») факультету філології та журналістики здійснили віртуальну екскурсію фондами рідкісної книги Наукової бібліотеки вишу, яку для майбутніх фахівців у галузі соціальних комунікацій провела завідувачка відділу рідкісної книги Ірина Швидун. Протягом останніх п'ятьох літ Ірина Володимирівна на запрошення доцента кафедри журналістики Гліба Кудряшова влаштовує цікаву презентацію особливо цінних для вітчизняної науки, освіти та культури документів основного бібліотечного фонду. Провідний фахівець у галузі збереження та експонування рідкісних видань не лише розповіла студентам про наявні у фондах бібліотеки рідкісні видання та про їхню книжкову долю (почасти вельми трагічну й непередбачувану), а й показала деякі без перебільшення безцінні книги з окремих меморіальних колекцій, з оригінальними автографами та старовинними екслібрисами.

По завершенні нестандартного практичного заняття, присвяченого співпраці видавців та бібліотечних установ, Ірина Швидун відповіла на численні питання студентів-журналістів та запросила їх активно користуватися фондами бібліотеки для творчості й написання наукових робіт. У свою чергу студенти подякували пані Ірині за цікаву розповідь та в її особі привітали колектив бібліотеки вишу зі 100-літтям від дня заснування книгозбірні, яка є ровесницею Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, який цьогоріч на державному рівні відзначив знаковий ювілей.

Міжнародний День логопеда

Професійне свято логопедів – «Міжнародний День логопеда» відзначається 14 листопада. Помилково вважати, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови – це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення; її відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи. На жаль, багато хто про це недостатньо обізнані і недооцінюють важливість своєчасної логопедичної допомоги. Рання діагностика мовленнєвих відхилень є запорукою успішних логопедичних занять.

За даними статистики, на жаль, число мовних розладів зростає з року в рік, у зв’язку з цим актуальність проблем корекції мовних порушень у дітей вже приймає глобальний характер.

Процес коригування мовлення у дитини – тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння його батьків і близьких, дисципліни з боку самої дитини. Однак тільки цей важкий шлях може призвести до позитивних результатів і успішного навчання в школі. Пам’ятайте – за результатом завжди стоять конкретні люди – вчителі-логопеди.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Логопедична скарбничка".

Чародій сміху Остап Вишня

Оста́п Ви́шня (Губенко Павло Михайлович, * 1 (13) листопада 1889, хутір Чечва, Сумська область — † 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.

Митець самобутній і неповторний, він формувався і зростав на ґрунті народного життя і своїм словом успішно слугував утвердженню добра. Творчість його надихалась і окрилювалась великим поняттям – Народ. Остап Вишня зі всією щирістю говорив про високе покликання письменника і про вірність митця правді, про любов і повагу до людини. Слушність цих роздумів письменник якнайкращим чином підтвердив усією своєю художньою творчістю, громадською діяльністю й загалом – усім своїм життям.

Остап Вишня письменник - поетичної вдачі , глибокий лірик, щиро залюблений у красу народного життя, народної мови, в неповторне духовне обличчя простих людей, в щедру красоту природи. Тому і сповнені теплом та поезією твори Остапа Вишні про сучасників, тому він так щедро, людяно, поетично оспівував природу, - і виступаючи проти всіляких недругів, губителів її краси, й оспівуючи її живий, багатий на земні радощі світ.

Твори Остапа Вишні – народного митця і великого майстра сатири та гумору – здобули заслужене визнання мільйонів читачів.

Інформаційно-бібліографічний відділ підготував тематичний список "Усе життя – гумористом. Збожеволіти можна від суму!".

Запрошуємо до абонементу художньої літератури переглянути книжкову виставку "Чародій сміху", присвячену 125-річчю від дня народження митця.

День української писемності та мови

У 1997 році був заснований День української писемності та мови. Відповідний указ підписав тоді президент Леонід Кучма. Це свято було засноване на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія — творців слов'янської писемності.

Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували декілька видів писемності. Деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови в основному складається з аналогів грецьких літер та декількох слов'янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця. Але її, очевидно, знали не всі, оскільки до наших часів дійшов лише один зразок такого письма.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Безцінна спадщина мого народу".

Любов Жванко: сторінками наукових здобутків

Сьогодні до Полтавського національного педагогічного університету завітала Любов Миколаївна Жванко - доктор історичних наук, доцент кафедри історії і культурології Харківського національного університету імені О. М. Бекетова.

Любов Миколаївна у 1994 р. закінчила з відзнакою Полтавський державний педагогічний інститут імені В. Г. Короленка за спеціальністю "Історія і право". Навчалася в аспірантурі Харківського державного політехнічного університету. У 2003 р. захистила дисертацію на ступінь кандидата історичних наук за темою "Внутрішня політика Української Держави у галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення (квітень - грудень 1918 р.)" (304 с.). У 2013 р. захистила дисертацію на ступінь доктора історичних наук за темою "Перша світова війна: біженці в Україні (1914 - 1918 рр.)" (704 с.). Дослідниця історії біженства Першої світової війни, соціальних процесів Української революції.

Тема виступу - "Український вимір біженства Першої світової війни (1914 - 1918 рр.)".

Бібліотекою був підготовлений книжковий перегляд "Любов Жванко: сторінками наукових здобутків".

Нові надходження літератури до бібліотеки

Нові надходження літератури до бібліотеки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка за вересень-жовтень 2014 року.

День працівника соціальної сфери України

У першу неділю листопада, а в 2014 році це 2 листопада, відзначається День працівника соціальної сфери України. Це свято з'явилося в країні після підписання відповідного президентського указу від 13 квітня 1999 року.

День працівника соціальної сфери України був створений, щоб виявити повагу до людей, завдяки яким виконуються соціальні програми в країні. Крім того, працівники соціальної сфери забезпечують контроль трудової зайнятості населення, організацію своєчасної виплати заробітних плат та регулюють трудові відносини між працівником та роботодавцем.

День працівника соціальної сфери України стосується фахівців різних галузей економіки і не тільки. Сьогодні соціальні працівники важливі для збереження фізичного та психічного здоров'я людини, вирішення безлічі конфліктів між людьми, для планування сім'ї та особистісного становлення людини.

Зараз святкувати День працівника соціальної сфери України можуть 150 тисяч чоловік. Вони є професіоналами, які готові простягнути руку допомоги всім, хто цього потребує. Традиційним у це свято є привітання від перших осіб держави та керівників День працівника соціальної сфери України профільних відомств.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Служба небайдужих".