28 жовтня, 2013

Джеймс Кук: той що тричі об'їхав навколо світу



Джеймс Кук (27 листопада 1728 - 14 лютого 1779) – славетний англійський мореплавець, який здійснив три кругосвітні експедиції, був капітаном воєнного флоту Великої Британії та членом Королівського товариства.
В 1768 році Джеймс Кук в чині лейтенанта на кораблі «Індевор» очолив свою першу кругосвітню експедицію і направився на південь Тихого океану. 8 жовтня 1769 року він досяг Нової Зеландії, яку досліджував більше трьох місяців і пересвідчився, що це два великих острови, розділені протокою, якій пізніше дали його ім’я.
Далі Кук перший вийшов до східного узбережжя Австралії, яке він дослідив, наніс на карту, і оголосив володінням англійської корони. Також Кук перший дослідив Великий Бар’єрний Риф, на один із рифів якого корабель Кука наскочив 11 червня 1770 року, через що 8 тижнів прийшлося витратити на ремонт. Після цього Кук з командою вийшли до острова Ява, і обігнувши мис Доброї Надії, повернулися додому. Експедиція пройшла досить вдало, завдяки розробленій Куком дієті навіть ніхто з членів команди за весь час подорожі не захворів цингою. Це перше кругосвітнє плавання Кука тривало більше трьох років, а після повернення лейтенанту Джеймсу Куку було присвоєно звання капітана І рангу.
Друга кругосвітня експедиція Кука відбулася в 1772-1775 роках і мала за мету дослідження Нової Зеландії та також пошуки Південного материка (Антарктиди). У січні 1773 року вперше в історії мореплавства Джеймс Кук перетнув Південне полярне коло, ставши першим антарктичним мореплавцем, але Антарктиди не знайшов. Дослідники вважають, що якби Кук пішов західніше від тієї точки, що він досяг, то він би зміг побачити Антарктиду. Пізніше в цьому ж році він ще двічі намагався відшукати Південний материк, але відмовився від цієї ідеї через велику кількість льодів, через які вважав неможливим подальше просування на південь. Кук перший зустрів і описав плоскі айсберги, назвавши їх «льодяними островами». Капітан Кук, вирішивши, что існування Південного материка – це міф, повернув назад і в 1774 році відкрив ще кілька груп островів в Тихому океані.
Третя кругосвітня експедиція Кука відбулася в 1776-1780 роках і була направлена на пошук Північно-Західного проходу через Північний Льодовитий океан, а також пошук нових земель для колонізації. Кук відкрив кілька островів в північній частині Тихого океану, в тому числі і Гавайські острови. Він пройшов на північ до Берингової протоки, але далі зустрів суцільний лід, і тому повернувся на Гавайські острови, де хотів перезимувати і потім продовжити експедицію. Але в сутичці з місцевими жителями Джеймс Кук був убитий, а його тіло аборигени віддали по шматках тільки після застосування англійцями сили. Знаменитий капітан був похований у морі, а його експедиція повернулася до Англії в жовтні 1780 року.
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути виставку "Джеймс Кук: той що тричі об'їхав навколо світу".

23 жовтня, 2013

День Організації Об'єднаних Націй

 

День Організації Об'єднаних Націй, також День ООН — це день народження Організації Об'єднаних Націй.
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об'єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.
Традиційно в День Організації Об'єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об'єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв'язується з різними містами світу.
Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Об’єднані нації – об’єднаний світ".

21 жовтня, 2013

180 років від дня народження Альфреда Нобеля

Альфред Бернхард Нобель (швед. Alfred Bernhard Nobel 21 жовтня 1833, Стокгольм, - 10 грудня 1896, Сан-Ремо, Королівство Італія) - шведський хімік, інженер, винахідник динаміту.
Заповів свій величезний стан на заснування Нобелівської премії. У його честь названий синтезований хімічний елемент Нобелій. На честь Нобеля названий Нобелівський фізико-хімічний інститут в Стокгольмі.
Нобелівська премія
Помилкова публікація в 1888 році некролога Нобеля (газетярі переплутали винахідника з його старшим братом Людвігом, померлим 12 квітня у Каннах) в одній з французьких газет з осудженням винаходу ним динаміту вважається тією подією, яка підштовхнула Нобеля до вирішення залишити після своєї смерті якусь більш цінну спадщину.
27 листопада 1895 року в Шведсько-норвезькому клубі в Парижі Нобель підписав свій заповіт, згідно з яким велика частина його стану повинна була піти на заснування премії, що присуджується незалежно від національності. Фонд Нобелівської премії склала сума в 31 мільйон крон.
Після оголошення заповіту в залі запанувала напружена тиша. Родичі великого винахідника, одного з найбагатших людей на планеті, марно намагалися зберегти самовладання. Мовчання порушив невисокий пан у чорному сюртуку ("Зведений брат покійного, промисловець, проживає у Фінляндії", - легко пригадав Арвін), який вигукнув: "Це нечувано!" і рішуче вийшов геть. За ним потягнулися інші. Коли зал спорожнів, нотаріус дістав листок і знову уважно перечитав текст, прикидаючи в думці, на підставі чого спадкоємці могли б заперечити заповіт, - а в тому, що саме так вони і вчинять, бувалий юрист не сумнівався.
"Все моє рухоме і нерухоме майно, - писав Нобель, - повинно бути обернене моїми повіреними в ліквідні цінності, а зібраний у такий спосіб капітал поміщений у надійний банк. Ці кошти повинні належати фонду, який щорічно буде вручати доходи від них у вигляді премій тим, хто за минулий рік вніс найбільш істотний внесок у науку, літературу чи справу миру і чия діяльність принесла найбільшу користь людству ". Суму доходу необхідно було розділити на п'ять частин, і кожну з них у вигляді премії щорічно присуджувати кращим вченим в галузі фізики, хімії, медицини і літератури, а також найвидатнішим миротворцям. Здобувачем премії, яку скоро весь світ стане називати Нобелівською, міг стати будь-хто - національна чи расова приналежність документом не обмовлялася.

 
Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути виставку "А. Нобель: ім’я, що на вустах у світу".

16 жовтня, 2013

Пилип Орлик: провісник української конституційної державності


Орлик Пилип Степанович (* 11 (21) жовтня 1672[1], Косута, Ошмянський повіт, Віленське воєводство, тепер Вілейський район, Мінська область, Білорусь — † 24 травня 1742, Ясси, Молдавське князівство, нині Румунія) — український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист.
Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження). Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично — козацького суспільного договору.
Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу [1].Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.
У тексті документа її автори називають територію держави Малою Руссю, Військом Запорозьким, Україною.
Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.
Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.
Науковий абонемент підготував книжкову виставку "Пилип Орлик: провісник української конституційної державності".

14 жовтня, 2013

День Українського козацтва


14 жовтня в день свята Покрови Пресвятої Богородиці відзначається День Українського козацтва.
Пресвята Богородиця вважається покровителькою українського козацтва. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці.
Свято встановлено указом Президента "Про День Українського козацтва" від 7 серпня 1999 року "...враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення...».
На сьогодні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об'єднане козацтво України» (2003) та ін. На сьогодні у своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.
1942 року у цей день було офіційно утворено Українську повстанську армію, тому традиційно це також день УПА.
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути виставку "Де козак – там і слава, і воля…".

10 жовтня, 2013

Захистимося від стресу


Всесвітній день психічного здоров'я щорічно святкують 10 жовтня за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).
Стрес у перекладі з французької “напруга” - не що інше, як один із механізмів адаптації нашого організму до впливу зовнішнього середовища. У відповідь на потрясіння в нашому організмі розпочинається загальна мобілізація: мозок посилає сигнал тривоги, викидаючи у кров гормони, покликані привести всі наші органи і системи у режим підвищеної бойової готовності. У багатьох із нас в критичній ситуації ніби відкривається “друге дихання”, цілком звичайні люди готові, як мовиться, гори звернути.
Окрім того, гормони стресу (насамперед адреналін) стимулююче впливає на імунітет, активізує роботу серця, поглиблює дихання, розширює коронарні судини. Генетики медичного факультету Бер-лінського університету з’ясували: під час стресу клі-тини організму починають ділитися й обновляються у 1,8 рази швидше. І у цьому випадку стрес - прекрасний тренажер, що дозволяє тримати орга-нізм у формі, загартовує імунну і нервову системи, допомагає впоратися із перевантаженнями.
Інша річ, коли стрес триває довго, виснажуючи захисні сили організму, зношуючи його органи і системи - насамперед серцево-судину і нервову. Такий довготривалий стрес спеціалісти іменують “дистресом” (з англійської - нещастя, недомагання) і вважають однією з причин таких хвороб, як гастрит і виразка шлунку, бронхіальна астма, цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози.
Як же здолати стрес? Існує декілька нескладних правил:
• у жодному випадку не замикатися у своїх проблемах. Самотність - не найкращий помічник у боротьбі зі стресом.
• Частіше усміхайтеся! Фахівці давно помітили: навіть якщо у людини поганий настрій, робота лицевих м’язів “включає” генетично закладений механізм зворотного зв’язку. Інакше кажучи, варто лише припідняти куточки губ, і у головний мозок відразу надходить рефлекторний сигнал: життя прекрасне!
• Навіть найменша витримка і самовладання не допоможуть, якщо ви не навчитеся розслаблятися, вважають спеціалісти.
• Придбайте чотки. Вче-ні рефлексо-терапевти запевняють: перебираючи їх, можна доволі успішно коректувати свій емоційний стан.
• Заїсти стрес також можна, головне знати - чим. Чемпіони боротьби з нервовою напругою - грейпфрут й інші цитрусові, а також груша, ківі, червоний перець, банани, базилік, коріандр, селера. Якщо ви на межі зриву, варто “підсісти” на персики і виноград (його можна замінити родзинками). Завдяки високому вмісту калію, така смачна їжа зміцнить нервову систему і додасть позитивних емоцій.
Також запршуємо до читальної зали №4 переглянути виставку "Захистимося від стресу".

04 жовтня, 2013

День працівників освіти


Учитель – не професія, не справа, це подвиг, це покликання душі



Щорічно, в першу неділю осіннього місяця жовтня, ми маємо гарну можливість привітати з професійним святом усіх працівників освіти.
Установа цього свята відбулася Указом від 11 вересня 1994 року Президента нашої країни Леоніда Даниловича Кучми.
Досить важко недооцінити той вклад, який внесли у становлення та розвиток особистості кожного з нас вихователі, вчителя, викладачі. Завдяки копіткій праці кожного з них, діти залучаються до процесу пізнання цього світу, зростають людьми з високими моральними принцами.
В День працівників освіти мільйони школярів, дошкільнят, студентів, аспірантів поспішають щиро привітати своїх педагогів з їх професійним святом. Педагогам підносяться букети квітів з щирими вдячностями за цю нелегку, самовіддану та іноді ще й дуже нервову працю.


До свята бібліотека підготувала книжкові виставки:
  • науковий абонемент "Учителю! Ти є і будеш вічно!";
  • читальна зала №4 "Учитель – не професія, не справа, це подвиг, це покликання душі.".

Педагогічна практика – шлях до професійної майстерності вчителя

Педагогічна практика студентів університету є важливою сполучною ланкою між теоретичною та практичною підготовкою випускників до безпосередньої самостійної роботи у навчально-виховних закладах.
Головна мета педагогічної практики: формування у студентів системи необхідних педагогічних умінь й навичок, фахових здібностей, особистісно-індивідуального стилю поведінки та діяльності, необхідних для майбутньої професії в оптимально наближених до роботи за фахом умовах.


Саме практична діяльність студентів у різноманітних середніх навчально-виховних закладах та установах І–ІІ рівнів акредитації дає їм змогу пізнати та випробувати себе у ролі вчителя, відчути смак цієї роботи, визначити власні професійні інтереси, переконатися у своїй психологічній готовності до педагогічної діяльності, поглибити психолого-педагогічні знання, збагатити або скоректувати особистісні педагогічні погляди, позиції, сформовані під час навчання в університеті.
Запрошуэмо до читальноъ зали №3 переглянути книжкову виставку "Педагогічна практика – шлях до професійної майстерності вчителя".

03 жовтня, 2013

Осінь очима поетів-класиків


Октябрь уж наступил...


Октябрь уж наступил — уж роща отряхает

Последние листы с нагих своих ветвей;

Дохнул осенний хлад — дорога промерзает.

Журча еще бежит за мельницу ручей,


Но пруд уже застыл; сосед мой поспешает

В отъезжие поля с охотою своей,

И страждут озими от бешеной забавы,

И будит лай собак уснувшие дубравы.


(А. Пушкин)

Різні пори року несуть різний настрой.
Хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці, а хтось любить золотаву осінь.
Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.
Як ніжно виглядають золоті берізки серед зелених сосен. Вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. Схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.
Високо в небі дзвінко курликають журавлі. Вони збираються у зграї і летять на південь. Десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. Тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.
Запрошуємо до абонементу художньої літератури переглянути виставку "Осінь очима поетів-класиків".