27 жовтня, 2017


Важливою подією в історії Української революції стало прийняття Української Центральною Радою (УЦР) 7 (20) листопада 1917 року ІІІ Універсалу. У цьому документі УЦР проголосила створення Української Народної Республіки (УНР), що мала бути автономною частиною у складі федеративної не-більшовицької Росії. За умов відсутності російського демократичного центрального уряду, УЦР оголошувала про намір взяти на себе історичну відповідальність за відновлення держаного життя на території колишньої Російської імперії шляхом перебудови Росії на федеративних засадах. В ІІІ Універсалі УЦР офіційно оголошувала про намір стати «на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії».
Вперше в ІІІ Універсалі УЦР визначила територіальні межі української автономії. Визначення державної приналежності земель відбувалося на основі етнічного принципу – там, де більшість населення складали українці, визнавалась їхня державна приналежність до УНР. Території Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської губерній, а також Таврія без Криму оголошувались землями, які мали увійти до складу УНР.
ІІІ Універсал вперше окреслив широку програму соціально-економічних та національно-культурних перетворень, що закладали підґрунтя державного ладу УНР, чого не було у попередніх Універсалах УЦР.
Універсал проголошував скасування приватної власності на поміщицькі землі та землі інших «нетрудових господарств» сільськогосподарського призначення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі.
На всіх підприємствах та заводах на території УНР мав бути встановлений 8-годинний робочий день. У сфері промисловості встановлювався державний контроль за виробництвом та розподілом товарів.
Центральна Рада оголосила себе прихильником якнайшвидшого завершення світової війни, підписання всіма воюючими країнами мирного договору, який би носив демократичний характер, не містив анексій та контрибуцій, забезпечив би право націй на самовизначення.
Універсал проголошував скасування смертної кари та амністії політв’язням. Генеральне секретарство судових справ мало здійснити всі необхідні заходи щодо впорядкування судової сфери УНР і привести «до згоди з правними поняттями народу».
Генеральне секретарство внутрішніх справ мало здійснити необхідні заходи для закріплення і поширення місцевого самоврядування в УНР.
Таким чином, у положеннях ІІІ Універсалу УЦР був окреслений спосіб побудови вертикалі адміністративної влади УНР на місцях. Адже саме відсутність останньої була чи не основною проблемою при побудові міцного і життєздатного державного організму УНР.
У положеннях цього документу підтверджувались всі основні права і свободи, здобуті під час Всеросійської буржуазно-демократичної революції, зокрема: свобода слова, друку, зборів, віросповідань, зібрань, союзів, страйків, недоторканість прав особи та помешкання, права представникам національних меншин вживати власну мову у відносинах з офіційними установами. Окрім цього, документ надавав національно-персональної автономії для представників національних меншин в Україні. Насамперед, були відзначені найбільш чисельно представлені в Україні народи – російський, польський та єврейський.
Проголошення ІІІ Універсалу юридично оформлювало віковічну мрію українського народу про створення власної держави, яка отримала назву Української Народної Республіки. Після прийняття ІІІ Універсалу Українська революція вступила на якісно новий етап свого розвитку – почався період справжнього державного будівництва, відбулось пожвавлення національно-визвольного руху в регіонах України. Саме з цього часу УНР могла стати повноправним членом міжнародних відносин за умови її визнання з боку інших самостійних держав світу.

 
Бібліотека продовжує цикл виставок "Україна в огні й бурі революції (1917-1921)". Зараз запрошуємо переглянути книжкову виставку "Життя, покладене на вівтар Вітчизни", присвячену Симону Петлюрі - голові Директорії, Головному Отаману армії УНР, нашому земляку.

17 жовтня, 2017

Trends in American libraries

 


Надзвичайно цікавою і емоційно насиченою виявилась зустріч бібліотекарів Полтави з керівницею програми "Американські центри" Маджія Крауз та координатором центрів “Вікно в Америку” Валентиною Степанівною Пашковою, яка відбулася 12 жовтня в Обласній Універсальній Науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського в Полтавському центрі "Вікно в Америку".

 
 
З вражаючої презентації Маджії "Trends in American libraries" бібліотекарі міста дізнались про напружену соціальну та екологічну діяльність бібліотек США.
Нашу бібліотеку на заході представляли заступник директора - Кузьміна Наталія Миколаївна та начальник відділу науково-методичної та культурно-просвітницької роботи - Батюта Людмила Павлівна.

Книги, які читає весь світ

 
Погода на вулиці не сприяє вечірнім прогулянкам? Новини по ТБ не зажди хороші? Хочеться чогось приємного і теплого?
Допоможе хороша книжка!!!
На художньому абонементі ми підготували для вас підбірку книг, які варто читати восени, аби знайти в душі гармонію і мати гарний настрій.



Тож чашечка кави, м`яке крісло, ні з чим незрівнянний запах книжкових сторінок - і нехай весь світ зачекає!

13 жовтня, 2017

Вільні серцем і душею

 

У світлий день Покрови Пресвятої Богородиці, яка українцями завжди вважалася заступницею і покровителькою, відзначаються і два національних свята – День захисника України і День козацтва.
Споконвічна мрія українського народу, висловлена пророчими словами поета Тараса Шевченка про «сім’ю велику, сім’ю вольну, нову», здобувалася в запеклій боротьбі не одного покоління українців. Нині Україна знову переживає складні часи агресії та посягань на незалежність та цілісність держави. Але завжди в такі часи найкращі козаки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох українських поколінь.
Ми у вічному боргу перед кожним із тих, хто ціною власного життя, проявляючи нечуваний героїзм, сміливість та відвагу, зуміли врятувати Полтавщину, Україну і світ від загарбників.
Пам’ять про героїв, які загинули у боротьбі за свободу і цілісність нашої держави завжди буде вічною.

 
Бажаємо всім захисникам України міцного здоров’я, невичерпної життєвої енергії та довгих років життя під мирним українським небом! А також до свята бібліотека підготувала книжкову виставку "Вільні серцем і душею".

12 жовтня, 2017

Бібліографічний огляд з етнографії



Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Шаповал Лариса Іванівна запросила завсектором культурно-просвітницької роботи бібліотеки Ганжу Катерину Вікторівну провести бібліографічний огляд для студентів з етнографії.

 
 
 
 
Катерина Вікторівна ознайомила студентів-істориків як із сучасними так і з рідкісними виданнями. Розповіла про фахову періодику.
На заході також була присутня завідувач відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського - Марина Анатоліївна Федорова. Вана розповіла студентам про краєзнавчий фонд бібліотеки.
Дякуємо Ларисі Іванівні за запрошення, а студентів запрошуємо до нашої бібліотеки.

11 жовтня, 2017

Працю вихователя можна порівняти з працею садівника

 

"Працю вихователя можна порівняти з працею садівника, що вирощує різні рослини, одна рослина любить яскраве світло сонця, інша - прохолодну тінь; одна любить берег струмка – інша гірські вершини. Так і діти, вони різні, але тільки під вмілим керівництвом педагога розцвітають як квіточки." - саме так розпочала бібліографічний огляд завідуюча сектором культурно-просвітницької роботи Ганжа Катерина Вікторівна.

 
 
Провести бібогляд для майбутніх вихователів попрохала кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти Манжелій Наталія Михайлівна.
Катерина Вікторівна розповіла студентам про опорні навчальні посібники з дошкільної освіти, а також ознайомила з фаховою періодикою.

Методологія й практика формування філологічних компетентностей у світлі новітніх освітніх вимог


Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка розпочала свою роботу регіональна науково-практична конференція "Методологія й практика формування філологічних компетентностей у світлі новітніх освітніх вимог".

 
 

До конференції бібліотека імені М. А. Жовтобрюха підготувала книжкову виставку "Формування філологічних компетентностей у світлі новітніх освітніх вимог".
З вітальним словом до всіх учасників конференції виступив проректор з наукової роботи університету Сергій Миколайович Шевчук.

 
 
Бажаємо учасникам конференції плідної роботи!

Богдан Бойчук: модерніст у літературі,реаліст у житті

 

Богдан Миколайович Бойчук (нар. 11 жовтня 1927, с. Бертники Монастириського району Тернопільської області — помер 10 лютого 2017 р. у Києві — поет-модерніст, прозаїк, перекладач та літературний критик, член Нью-Йоркської групи, один з її засновників. Член ОУП «Слово» та НСПУ, лавреат Міжнародної літературної премії ім. Гоголя (1998).
Від початку 1950-тих років Бойчук активно включився в українське літературне життя. Його літературна діяльність не обмежується тільки поетичною творчістю. Він також пише й видає драматичні твори, прозу, переклади з англійської, іспанської й російської мов на українську, і з української - на англійську. Проявляє себе й на полі літературознавчої критики, опублікувавши широку низку статей, рецензій, передмов. Слід також підкреслити його палку активність невтомного співукладача й співредактора двох поважних антологій української поезії, автора мемуарів тощо.
Богдан Бойчук - автор поетичних збірок "Час болю" (1957), "Спомини любови" (1963), "Вірші для Мехіко" (1964), "Мандрівка тіл" (1967), "Подорож з учителем" (1976), "Вірші, вибрані й передостанні" (1983), "Третя осінь" (1991), що виходили друком у Нью-Йорку, Мюнхені та Києві. Його поетичні збірки друкувались англійською, польською, румунською й російською мовою. Бойчук автор п'єс ("Дві драми", 1968) та кількох неопублікованих романів ("Підглядник і його краєвиди", "Аліпій II і його наречена", трилогія "Паноптикум Ді Пі" та інші).
У його літературознавчому доробку зокрема упорядкування таких книжок, як "Зібрані твори Олекси Стефановича" (1975), "Зібрані твори Богдана Кравцева" (1978, 1980, 1994), "Спомини" Йосипа Гірняка (1982), співредагування антологій "Координати" та "Поза традиції". Богдан Бойчук переклав англійською мовою твори Богдана-Ігоря Антонича, Івана Драча, Бориса Пастернака, українською - твори Хуана Рамона Хіменеса, Семюеля Беккета, Стенлі Кюніца, Дейвіда Іґнатова. Бойчук - один із співзасновників Нью-Йоркської Групи, був співредактором річника цієї ж Групи "Нові Поезії" (1959-1971), ініціатором і головним редактором Нью-Йорксько - Київського літературно-мистецького квартальника "Світо-Вид" (1990-1999). Він також довгими роками працював як літературний редактор при місячнику "Сучасність" (Мюнхен), а саме від 1961-ого року до 1973-ого. Він - член Національної Спілки Письменників України.
До 90-річчя від дня народження Богдана Миколайовича сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Богдан Бойчук: модерніст у літературі,реаліст у житті".

10 жовтня, 2017

Бібліотечні цінності та інтеграція ресурсів у цифровому просторі

 
Сьогодні в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка пройшла науково-практична інтернет-конференція "Бібліотечні цінності та інтеграція ресурсів у цифровому просторі".

 
 
 
Активну участь у роботі конференції взяли і співробітники нашої бібліотеки. Зокрема, директор бібліотеки Орєхова Валентина Володимирівна виступила з доповіддю "Бібліометричні технології в контексті підвищення якості наукової діяльності університету: з досвіду роботи бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка".

 
 
 
 
Щиро вдячні колегам за цікавий захід.

Психічне здоров'я особистості та його збереження


Психічне здоров'я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. І повірте, фізичне здоров'я неможливе без психічного здоров'я.
За даними ВООЗ, на психічні захворювання в наші дні страждають більше 450 мільйонів людей.
В Україні Всесвітній день психічного здоров'я відзначають з 1992 року. Він створений, щоб привернути увагу до цієї проблеми та скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.
Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність. За статистикою, на заході країни частіше хворіють заробітчани, в центральній Україні – ліквідатори аварії на ЧАЕС, на сході – шахтарі. Інвалідизація від психічних захворювань вийшла на друге місце серед інших захворювань.
За прогнозами фахівців до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов’язаних з цими захворюваннями.
Стреси здебільшого призводять до неврозів. А від неврозу один крок до непоправних психічних розладів. До речі, медики давно вже встановили перелік людей, найбільш схильних до стресів. Це шахтарі, пожежники і самі ж лікарі. Є в цьому списку вчителі, психологи та журналісти. Здоров’я населення залежить від рівня благополуччя всього суспільства і від його уваги до цих проблем.

 
Будьте уважними один до одного та оберігайте психічне здоров’я. А також запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Психічне здоров'я особистості та його збереження".

08 жовтня, 2017

Шедеври українського живопису


День художника України щорічно відзначають у другу неділю жовтня. Це важливе свято для нашої країни, адже Україна дійсно багата на дуже хороших художників. Багато хто з них, не маючи особливої популярності в нашій країні, дуже цінуються в світі, а їхні картини продаються за величезні гроші.
Тому, в День художника України пропонуємо вам список кращих митців нашої країни. А також запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Шедеври українського живопису".
Іван Марчук


Хоча його картини і не куштують скажених грошей, його талант визнаний у всьому світі. Про це говорить хоча б той факт, що у 2007 році він потрапив до списку «100 геніїв сучасності» британської газети The Daily Telegraph.


До речі, Іван Марчук єдиний українець там. Крім цього, цей художник України ввів новий стиль, який критики встигли назвати плентизмом. І виглядає він дуже цікаво. Найдорожча картина Марчука це "Місячні квіти" ($7500).
Арсен Савадов


Найскандальніший український художник. Таку славу він здобув завдяки своєму проекту "Донбас-Шоколад".


Але не тільки дивними шахтарями він цікавий. Все-таки, його картини теж отримали чималу славу. Наприклад, картина "Смуток Клеопатри" була продана за $150 000.
Анатолій Криволап


Цей художник входить в список найпопулярніших і найдорожчих художників Україні за останні 10 років. У нього досить цікаві роботи, які розкуповуються з величезною швидкістю. Так, наприклад, картина "Ніч. Кінь" була продана за $124 343 і увійшла в Топ-10 найдорожчих денних лотів Phillips de Pury & Co.
Євгенія Гапчинська


Багато хто не дуже любить її творчість, але все одно ця художниця зараз дуже популярна в Європі. Виставки її картин збирають чимало народу.


А деякі навіть купують за пристойні гроші. Наприклад, "Народження Венери" була продана за $100 000.
Віктор Сидоренко


Яскраві та виразні – це два слова, які ідеально підійдуть для опису картин Віктора Сидоренка. Його творчість досить специфічна, зате відірвати погляд досить складно.


А ось картина "Без назви" була продана за $32 800.

04 жовтня, 2017

Нові надходження літератури до бібліотеки


Нові надходження літератури до бібліотеки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка за червень-вересень 2017 року.

Запуск першого штучного супутника Землі

 
4 жовтня 1957 року, до 40-ї річниці Жовтневої революції СРСР вивів на орбіту перший штучний супутник Землі з космодрому Тюратам, що у Казахстані (тепер Байконур). Супутник отримав назву ПС-1 (Простий Супутник – 1).
Супутник діаметром 58 сантиметрів та вагою 84 кілограми запустили на орбіту за допомоги переобладнаної балістичної ракети.
Робота над створенням супутника розпочалась ще у 1964 році під керівництвом Сергія Корольова (уродженець Житомира). Окрім запуску першого штучного супутника за його керівництва була запущена перша міжконтинентальна балістична ракета, відбувся перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Супутник ПС-1 рухався по еліптичній орбіті зі швидкістю 24,5 тисячі км/год. Один оберт навколо Землі він здійснював за 96 хвилин. Політ супутника у космосі тривав 92 дні. Він здійснив 1440 обертів навколо Землі і пройшов, таким чином, близько 60-ти мільйонів кілометрів.
У січні 1958 року супутник почав відхилятись від орбіти і, вочевидь, увійшовши в земну атмосферу та згорів.
У листопаді 1957 року СРСР запустив другий супутник, у травні 1958 року – третій.
Успіхи Радянського Союзу в космічній сфері занепокоїли США. У червні 1957 року їх спроба запустити міжконтинентальну балістичну ракету зазнала фіаско. Лише з другої спроби, в лютому 1958 року, їм вдалось вивести на орбіту штучний супутник.


Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Запуск першого штучного супутника Землі".

Захід для майбутніх вихователів


Минулого тижня до Всеукраїнського дня дошкілля завідувач сектором культурно-просвітницької роботи Катерина Ганжа провела захід на психолого-педагогічному факультеті.
Бібогляд викликав багато схвальних відгуків , тому сьогодні на прохання кандидата педагогічних наук, доцента кафедри дошкільної освіти Зімакової Лілії Василівни ми повторили його знову.

 

На виставці була представлена література, яка має велике практичне значення у роботі вихователя. А фахові журнали допомагають "дошкільникам" тримати руку на пульсі усіх освітніх змін.