Життєвий шлях і творча доля Сервантеса

Мігель де Сервантес Сааведра (також Міґель; ісп. Miguel de Cervantes Saavedra; 29 вересня 1547 — 22 квітня 1616) — іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури («Галатея», «Дон Кіхот» (ісп. El ingenioso hidalgo don Quixote de la Mancha), «Мандри Персилеса і Сигізмунди»). Повсюдно відомий, передусім, написанням твору «Дон Кіхот», який багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу.

Літературна діяльність Мігеля почалася доволі пізно, коли йому було 38 років. Після першої новели «Галатея» (1585 рік) він написав чимало драматичних творів, які користувалися невеликим успіхом.

Тож заради насущного хліба майбутній автор «Дон Кіхота» змушений поступити на інтендантську службу; йому доручають закуповувати провіант для «Непереможної Армади». Та ці обов'язки приносять йому самі невдачі, він навіть потрапляє під суд і якийсь час сидить у в'язниці.

Проте він не припиняє своєї письменницької діяльності, спершу нічого не друкуючи. Особисті поневіряння фактично стають матеріалом для його майбутньої письменницької праці.

З 1598 до 1603 року немає майже жодних звісток про життя Сервантеса. У 1603 році він з'являється в Вальядоліді, де займається дрібними приватними справами, що дають йому убогий заробіток, а в 1604 році виходить в світ перша частина роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», що мала величезний успіх в Іспанії (за кілька тижнів розійшлося перше видання і в тому ж році чотири наступних) і за кордоном (переклади багатьма мовами). Проте матеріальне становище автора не змінилося, лише посилилося вороже ставлення до нього, що виразилося в глузуваннях, наклепах, переслідуваннях.

Від цього часу й до самої смерті літературна діяльність Сервантеса не припинялася: в проміжку між 1604 і 1616 роками з'явилися друга частина «Дон Кіхота», всі новели, багато драматичних творів, поема «Подорож на Парнас» і роман «Мандри Персілеса і Сигізмунди», що був надрукований уже після смерті автора.

Майже на смертному одрі Сервантес не переставав працювати; за кілька днів до смерті він постригся в ченці. 23 квітня 1616 року він помер від набряку-набуханню головного мозку (за іншою версією від цукрового діабету).

До 470-річчя від дня народження Мігеля де Сервантеса сектор культурно-просвітницької роботи підготував тематичний список "Життєвий шлях і творча доля Сервантеса".

Фізика для мистецтва

 

Фізика і мистецтво... Здається, вони несумісні. Однак це не так і співробітники читальної зали №3 це довели.

Представники мистецтва, інколи самі цьо го не знаючи, використовують для своїх творінь фізичні закономірності. А фізики люблять і цінять мистецтво, яке збуджує їхню творчу думку, надихає і допомагає пізнати таємниці природи.

Альберт Ейнштейн у хвилини відпочинку грав на скрипці, Лев Ландау любив читати вірші Лєрмонтова і Байрона, Макс Планк і Вернер Гейзенберг були чудовими піаністами, винахідник першого в Європі ядерного реактора Ігор Курчатов часто відвідував симфонічні концерти і за три дні до смерті слухав «Реквієм» Моцарта в консерваторії, Людвіг Больцман дуже влучно сказав: «Тим, ким я став, я зобов'язаний Шіллеру. Без нього міг бути люди ною з тією ж бородою і формою носа, як у мене, але це був би не я. Другою людиною, яка мала на мене такий вплив, був Бетховен...»

Проблема «фізиків і ліриків» хвилює людей давно. У XV столітті в Італії жила людина, ім'я якої шанують зараз у всьому світі. Це Леонардо да Вінчі. Досі відбуваються суперечки, хто він: художник чи вчений?

 

Хочете дізнатися більше? Тоді завітайте до читальної зали №3 і ознайомтеся з цікавою книжковою виставкою " Фізика для мистецтва".

Учителі й учні: мистецтво діалогу

Шановні освітяни! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята — Дня працівників освіти!

Учитель — це людина, котра запалила в кожному з нас вогник знань, стала другом і мудрим наставником, це той, кому ми значною мірою зобов’язані своїми особистими і професійними перемогами.

Вам вірять, у вас вчаться, до вашої думки дослухаються. Не шкодуючи часу, сил і життєвої енергії, ви невтомно і наполегливо плекаєте наше майбутнє — молоде покоління розумних, активних, свідомих, талановитих українців.

Ми дякуємо вам, дорогі освітяни, за щоденну сумлінну працю, за невтомний творчий пошук, за відданість справі та душевне тепло, яким ви завжди з готовністю ділитесь зі своїми вихованцями.

Нехай вам завжди всміхається доля, дарує здоров’я, життєву наснагу, тепло та любов!

 

До свята бібліотека підготувала книжкову виставку "Учителі й учні: мистецтво діалогу".

Скарбниці всіх багатств людського духу

Є у вересні особлива дата – 30 вересня. Саме у цей день, починаючи з 1998 року згідно з Указом Президента України, бібліотечні працівники відзначають своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. Ми пишаємося тим, що маємо це свято як вияв глибокої поваги до нашої праці, як визнання державою суспільної значимості бібліотек, що стали однією з найважливіших складових частин інформаційної структури суспільства.

 

 

 

Сучасна бібліотека – це не просто книгозбірня, а й відкритий кожному безмежний інформаційний світ; це храм духовності, до якого завжди можна прийти не тільки в пошуках істини, а й за розрадою, прагненням досягти душевної рівноваги. Для більшості людей бібліотеки – це частина їхнього життя. Тому 30 вересня – це свято всіх причетних до закладів культури і освіти, для всіх, хто любить книгу і хто присвятив своє життя подвижницькій праці на ниві просвіти.

 

 

 

Бібліотека – це точка опори, на якій будується простір культурного суспільства. У кожній країні в різні періоди бібліотеки виконували важливу духовну місію – бути дзеркалом і пам'яттю народу, держави.

Історія бібліотек невіддільна від історії України. Бібліотеки Ярослава Мудрого і Острозької колегії, Києво-Могилянської академії і Києво-Печерської Лаври, церковні та світські, приватні та публічні, університетські та земські, – сотні книгозбірень завжди були підмурками нашої національної духовності.

 

 

 

До свята співробітники нашої бібліотеки підготували перегляд нової літератури а також подарували колегам по університету та студентам маленькі проте корисні подарунки. На науковому абонементі розташована книжкова виставка "Скарбниці всіх багатств людського духу".

 

 

Всі співробітники бібліотеки дуже вдячні студентам нашого університету і Глібу Олексійовичу Кудряшову за теплі і приємні вітання!

Ще раз вітаємо всіх зі святом і запрошуємо до нас в гості, ми завжди раді допомогти!!!

Презентація книги "Еко-зум, або Пильнуймо важливі еко-деталі"

 

Сьогодні в Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка відбувся дуже цікавий захід.

Кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України Тетяна Володимирівна Луньова презентувала свою нову книжку "Еко-зум, або Пильнуймо важливі еко-деталі".

 

 

 

Тетяна Володимирівна справді непересічна особистість, окрім того що вона викладач нашого університету вона ще й письменниця, лінгвіст, перекладач, філософ. Кожна її книжка це філософський погляд на здавалося звичайні буденні речі. Нова книга хоч і маленька проте піднімає питання які стосуються кожного.

 

 

Бажаємо пані Тетяні натхнення і сил втілювати все задумане!

Я вчуся бути вихователем

 

Сьогодні 1,5 мільйони дітей нашої країни охопленні дошкільним вихованням. І уже другий рік поспіль 27 вересня у День вихователя і всіх дошкільних працівників стало традицією відзначення Всеукраїнського Дня дошкілля.

Мета цього свята – підняття престижності професії педагога дошкільного навчального закладу, об’єднання потенціалу дошкільної освіти усіх регіонів України, привернення уваги до дитячого садка та дошкільного дитинства.

 

 

 

 

До свята завідувач сектору культурно-просвітницької роботи бібліотеки Ганжа Катерина підготувала тематичний перегляд "Я вчуся бути вихователем" та провела бібліографічний огляд представленої літератури.

 

 

 

 

 

Щиро вітаємо усіх працівників дошкілля із професійним святом! Бажаємо міцного здоров’я, творчості й наснаги у щоденній праці, радості від спілкування із вихованцями та вдячності від суспільства!

Люблю тебе, моя Полтаво!

 

Полтава – місто з багатовіковою історією. День міста – це день пам’яті тих, хто віддав своє життя заради світлого майбутнього прийдешніх поколінь.

У роки Другої світової війни на різних фронтах воювали, з кожним днем наближаючи перемогу, більше 200 тисяч наших земляків. Ми у вічному боргу перед кожним із них – тими, хто ціною власного життя, проявляючи мужність та патріотизм, врятували Полтавщину, Україну і світ від нацистського поневолення.

Полтаву не можна не любити. Погляньте довкола! Яке величне і ошатне наше місто! Недарма його називають серцем і душею України. Полтава славиться своїми культурними та історичними пам’ятками, які вже давно стали нашими особливостями. Проте, чарівність її найбільше в тому, що тут почуваєш себе затишно, комфортно – почуваєш себе вдома. І хоч би куди занесла доля, а частина серця назавше залишиться в рідній Полтаві…

 

Вітаємо всіх полтавців зі святом і запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Люблю тебе, моя Полтаво!".

Полтавщина: історія і сучасність

Сьогодні Полтавська область відзначає своє 80-річчя. Територія сучасної Полтавщини була заселена ще в епоху палеоліту. Поселення скіфів-землеробів знайдені на території Полтавського, Котелевського районів і в самій Полтаві. За часів Київської Русі територія області входила до Переяславського князівства. Тоді ж над річками були побудовані для захисту від половців фортеці-міста: Хорол, Пісочин, Говтва, Лубни, Горошин, Пирятин, Луком'є, Лохвиця та інші. Одне із цих містечок на Ворсклі - Лтава, із часом перетворилось в сучасну Полтаву. Із глибокої давнини Полтава була й залишається економічним і культурним центром регіону. Уперше місто згадується в Іпатіївському літописі під 1173 роком, хоч цілком зрозуміло, що найперші сторінки її історії губляться в глибині віків, і це довели полтавські археологи. Їхні наукові свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-літнього віку Полтави.

Після татаро-монгольського нашестя в 14 столітті Полтава потрапила під владу Литви, в кінці 16 століття - під владу Польщі.

Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. глибоко позначилася на подальшій колонізації краю. Успіхи та невдачі козацької війни, репресії після поразок зумовили широку народну колонізацію з Правобережної на Лівобережну Україну, зокрема на Полтавщину. На карті України, складеній у другій половині ХVІ ст. французьким інженером Бопланом, який перебував на польській службі, в межах сучасної Полтавщини позначено понад 300 поселень, серед яких були міста, слободи, села. Це свідчить про значне заселення цих місць.

Масове козацьке переселення на південно-східну частину краю згодом і спричинило до появи таких повітів, як Кременчуцький, Хорольський, Миргородський, Зіньківський, Кобеляцький.

Під час Північної війни 1700-21рр. територія краю стала ареною військових змагань між Швецією і Росією. У 1709 р. тут відбулася історична Полтавська битва.

У кінці 18 століття Полтава входить до Чернігівського наміснитцтва. У 1802 році утворена Полтавська губернія.

Після декількох адміністративних реформ, здійснених у 1923-37 роках, 22 вересня 1937 шляхом виокремлення з території Харківської області було створено Полтавську область.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Полтавщина: історія і сучасність".

А також пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку "Мій Краю, серце України".

Фронт у тилу ворога

 

День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30 жовтня 2001 року і відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

Згідно з архівними документами, у 1941-1944 рр. на території України та Білорусі налічувалося до 1 млн. осіб - учасників партизанського руху. Як правило, молодь. Діяло 6200 партизанських загонів і підпільних груп. Вони наносили відчутні втрати гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань Радянської Армії.

Урочистостей на державному рівні День партизанської слави не передбачає, разом з тим він відзначається на місцевому рівні.

 

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Фронт у тилу ворога".

Університету за кошти держбюджету буде надано доступ до міжнародної електронної наукової бази даних Scopus

 

Університету за кошти держбюджету  буде надано доступ до міжнародної електронної наукової бази даних Scopus (Наказ Міністерства освіти і науки України  «Про надання доступу вищим навчальним закладам і науковим установам, що знаходяться у сфері управління Міністерства освіти і науки України, до електронних наукових баз даних» № 1286 від 19.09.2017 р.).

Після проведення конкурсного відбору (Наказ Міністерства освіти і науки України № 1116  від 03.08.2017 р.) надано можливість безкоштовного користування науковою базою даних  Scopus тільки 68 вищим навчальним закладам та науковим установам України. Комісією враховано такі критерії, як спосіб організації доступу до електронних наукових баз даних, можливість надання такого доступу іншим організаціями, кількість публікацій у наукових журналах, що включені до Web of Science Core Collection та Scopus, тощо. З повним переліком університетів та наукових установ МОН можна ознайомитися за посиланням.

Scopus – найбільша у світі реферативна база даних і наукометрична платформа, яка була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier. Ресурс індексує понад 21 500 рецензованих наукових журналів (близько 60 млн. записів)  різних галузей знань – природничих наук, математики, інженерії, технології, охорони здоров’я та медицини, соціальних і гуманітарних наук, а також 130 000 книг. Вищезазначена платформа  відстежує відомості про цитування та розраховує різноманітні дослідницькі метрики.

Доступ до цієї найавторитетнішої міжнародної електронної наукової бази даних – це можливість стежити за міжнародними науковими дослідженнями, отримувати актуальну та якісну інформацію із своєї тематики, співпрацювати з іноземними  партнерами, отримувати відомості щодо цитованості.

Невдовзі наукова спільнота області матиме можливість користуватися ресурсами Scopus у бібліотеці імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету.

Методика викладання зарубіжної літератури

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури Орлова Ольга Василівна запросила співробітників бібліотеки взяти участь в науково-педагогічній конференції студентів, які йдуть на педагогічну практику.

 

 

 

Заступник директора бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха Кузьміна Наталя Миколаївна підготувала для студентів тематичний перегляд "Методика викладання зарубіжної літератури". Зокрема студенти ознайомилися як із сучасними книгами так і зі справжніми скарбами - стародруками, які зберігають свої таємниці.

 

 

 

На перегляді була представлена лише частина літератури з даної теми, яка є у фонді нашої бібліотеки. Тому запрошуємо до нас у гості, ми завжди раді читачам.

Продовжуємо знайомити першокурсників з роботою бібліотеки

Продовжуємо знайомити першокурсників з роботою нашої бібліотеки. Сьогодні до нас на екскурсію завітали майбутні журналісти.

 

 

 

 

Подорож пройшла енергійно і жваво.

Шановні студенти, приходьте до нас, ми вам завжди раді!