Освіті належить провідна роль у забезпеченні людського здоров'я.
Психічне здоров'я залежить від якості, її повноти та відповідності
природним потребам дитини, підлітка, юнака, вираженості освітньої
процесуальності протягом усього їх життя.
Психічне здоров'я — збалансованість внутрішнього (духовні, моральні,
когнітивні, емоційні, фізіологічні, фізичні потенції) і зовнішнього
(вимоги соціального оточення, відповідність стилю навчання і виховання
дітей особливостям розвитку їх особистості) у життєдіяльності індивіда.
Психічне нездоров'я означає незбалансованість, асин-хронність внутрішніх і зовнішніх характеристик особи-стісних змін.
Освіта є сферою, де внаслідок помилок взаємодії дорослих з дітьми
виникають психічні травми — негативні переживання з приводу невдач,
неподоланих психологічних бар'єрів. Невдачі, що переживаються,
залишають слід. Чим значущішою була діяльність, чим більше перешкод і
труднощів доводилось долати, тим сильніша травма, якщо не було
задоволення результатом діяльності. Такі травми негативно впливають на
формування емоційно-ціннісної структури особистості школяра, свідчать
про неблагополуччя освітнього процесу.
Освітній процес нерідко супроводжують дидактогенїі — психічні травми,
одержані дітьми у процесі або в результаті навчання. Вони породжують
очікування невдач і покарання за незадовільні показники у навчанні. За
таких обставин учень не очікує від школи нічого доброго («Те, чому мене
навчають у школі, мені у житті не згодиться», «Хлопці, які не вчилися,
часто живуть краще, ніж ті, хто вчився», «Мені вчитися дуже важко»). Він
боїться перевірки знань, переживає тривожність від перебування у
школі, страх самовираження, невідповідності своїх результатів
очікуванням учителів, батьків.
Негативне застрявання на невдачах і пов'язані з ними переживання
зумовлюють страждання дитини, які емоційно виражаються у побоюванні
(«Як би це зробити, щоб мене не лаяли», — думає школяр біля дошки, не
наважуючись виконувати завдання); неспокої («Що буде, якщо викличуть
відповідати?»); незадоволеності («Усе відповів, а вчителька знову
поставила низький бал»); засмученні («Трохи не дотяг до високого балу,
бо не там поставив кому»); боязні і нервозності (не написав домашній
твір і боїться, що нічого здавати вчителю); гніві і роздратованості (на
несправедливе, на думку учня, зауваження вчителя); горі і печалі
(розлучення батьків, переведення приятеля в іншу школу; улюблена
дівчина не відповідає взаємністю); страху і паніці (після здійснення
непристойного вчинку хлопець боїться, що класний керівник при всіх учнях
з'ясовуватиме причини того, що трапилося, викличе батьків); люті і
злості (хулігани відібрали гроші, які збирав для придбання мобільного
телефону); відчаї і депресії (у табелі за чверть буде 1 бал, немає
настрою, нічого не хочеться робити).
Навчально-виховний процес відбувається ефективніше, якщо фонова
психогенність знижується за рахунок якомога ширшого охоплення педагогом
навчально-виховної діяльності учнів, вихованців. У такому разі
зменшуються енергетичні витрати учнів, необхідні для адаптації До
особистісно-професійної діяльності кожного з багатьох педагогів,
кількість яких у старших класах сягає 14—23 осіб. Збережені при
зменшенні кількості міжособистісних пристосувань зусилля спрямовуються
на оволодіння сутністю навчання, а не на пристосування до інших осіб.
Дотримання принципу особистісної цілісності у психогігієнічному
забезпеченні навчання і виховання дає змогу обмежити прояви предметного
егоїзму та егоцентризму, які нерідко трапляються в освітній практиці.
Концептуальною основою психогігієни освітнього процесу є розвиток
творчого потенціалу особистості учня, який ґрунтується на вираженій її
індивідуалізації, активності та здатності до саморегулювання.
Психогігієнічна спрямованість освіти полягає не тільки у зниженні
інтенсивності психогенних чинників, захисті особистості від
психотравматичних впливів, а й у цілеспрямованій підготовці дітей до
напружень, вихованні у них культури психологічної самооцінки і
самоконтролю, формуванні взаємоузгодженості сенсоутворення і
самоздійснення,
особистісної самодостатності.
Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Психічне здоров’я школяра: фактори впливу".