Дитинства яскравого мить

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. Це одне з найстаріших міжнародних свят.

Історія виникнення Дня захисту дітей:

За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестивалю човнів-драконів), дата якого якраз припала на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення "дитячої" конференції в Женеві.

Офіційна версія виникнення Дня захисту дітей:

Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей1 червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році. ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини - одним із пріоритетів у своїй діяльності. В Україні цей день відзначають із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини. З 27 вересня 1991 року для України набула чинності Конвенція Організації Об'єднаних Націй про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля та відпочинок, сприяти наданню їй відповідних можливостей для цього. Цією конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства. Проте, не завжди деклароване стає реальним.

День захисту дітей – це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.
Запрошуємо до итальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Дитинства яскравого мить".

Андрій Потапович Каришин - учений, керівник, патріот

Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті проходить Міжнародна науково-практична конференція "Методика навчання природничих дисциплін у середній школі" ХХІ Каришинські читання.

Андрій Потапович Каришин — відомий хімік-органік, вчений у галузі синтезу барвників і фізіологічно активних речовин, викладач Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Саме розроблений ним барвник використовували для фарбування обкладинки радянського паспорту останнього зразка.

До конференції ббліотека підготувала виставку "Андрій Потапович Каришин - учений, керівник, патріот".

Всесвітній день без тютюну

31 травня — це привід для кожного курця хоча б на один день відмовитися від сигарет, оскільки останній день травня — це Всесвітній день без тютюну. 

Ініціативу щодо проведення заходів та акцій, пов'язаних з відмовою від куріння, проявила Всесвітня організація охорони здоров'я. Перший такий день пройшов в 1988 році з метою звернення уваги людей на ту шкоду, яку завдає людському здоров'ю куріння.

Куріння тютюну відноситься до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. У деяких з них число курців на порядок вище, ніж кількість некурящих людей. Саме тому Всесвітня організація охорони здоров'я розробила заходи для викорінення куріння в XXI столітті. І поява Всесвітнього дня без тютюну — це один із способів досягнення цієї мети.

За даними ВООЗ, щороку через наслідки тютюнопаління в світі помирає 300 тисяч осіб. Мало хто звертає увагу на цю страшну статистику, оскільки шкода від куріння сигарет не проявляється моментально. Тим не менш, курці з великим стажем практично приречені на серйозні проблеми зі здоров'ям. І в результаті їх вмирає більше, ніж наркоманів, хворих на СНІД та іншими захворюваннями. Тому головне завдання Всесвітнього дня без тютюну — підняти рівень Всесвітній день без тютюну самосвідомості людей, які першими повинні піклуватися про своє здоров'я.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Куріння: ілюзія та реальність".

Світ хімії – це особливий світ

День хіміка представники цієї цікавої професії в 2014 році можуть відзначати 25 травня. 

Традиції цього свята передають вже декілька поколінь хіміків, які незмінно відзначають його з моменту присвоєння першому елементу періодичної системи Менделєєва номера 1. Цим елементом був водень. Дана епохальна подія здійсьнила величезний вплив на подальший розвиток багатьох наук, сфер діяльності людини, тому непряме відношення до цього дня має кожна людина.

Випускники хімічних факультетів сьогодні стають головним науковим потенціалом країни. Вони затребувані в багатьох сферах науки, промисловості, медицини, освіти і т.д. Кожен, хто користується косметикою, засобами побутової хімії, хто носить одяг або їздить на автомобілі, повинен дякувати за це саме людей, в честь яких був придуманий День хіміка.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Світ хімії – це особливий світ".

Наукові та творчі здобутки викладачів університету

До Дня науки бібліотека презентувала виставку праць викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
Науковцям університету було приємно побачити свої праці а також праці колег, студенти ж зацікавлено роздивлялися праці своїх викладачів.

 

 

День слов’янської писемності й культури

Це свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I «Про День слов’янської писемності і культури ».

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності .

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності , фундамент усіх слов`янських літератур.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

 

До свята бібліотека підготувала цікавий книжковий перегляд стародруків "Нетлінний скарб". Виставка викликала великий інтерес як у викладачів так і у студентів.