Серце сповнене казок

 

Корній Іванович Чуковський (справжнє ім'я Микола Васильович Корнєйчуков) (*19 (31) березня 1882, за іншими даними 1 квітня 1882, Петербург, Російська імперія — † 28 жовтня 1969, Москва, РРФСР) — російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження.

Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911).

Чуковський — найкращий критик «Срібного століття», але культурне середовище загинуло, бо воно було не потрібне комісарам… і Чуковський поховав свій талант критика, про що шкодував все життя. За короткий час він створив найкращі казки — «Айболить», «Мийдодір», «Муха-Цокотуха», «Телефон». Однак на нього посипалась критика. «Муху-Цокотуху» оголосили гімном куркульського і міщанського побуту, що завдає радянським дітям непоправної шкоди. Письменник Казакевич сигналізував, що казка «Тараканище» — це сатира на Йосипа Віссаріоновича Сталіна, хоч казка була написана, коли Чуковський ще не знав нічого про «батька народів».

До 135–річчя від дня народження Корнія Чуковського сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Серце сповнене казок".

Нобелівські лауреати з літератури

 

Сьогодні в рамках тижня факультету філології та журналістики відбулася студентська конференція "Лауреати Нобелівської премії з літератури".

 

 

До конференції бібліотека підготувала книжкову виставку "Нобелівські лауреати з літератури".

Неоголошена війна

 

Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Л. Костенко

Сьогодні в рамках тижня факультету філології та журналістики пройшла студентська конференція з патріотичного виховання. Тема заходу - війна на сході України та вплив студентського руху на події в Україні.

 

 

 

 

 

На захід завітав випускник нашого університету Юліан Матвійчук - Голова Полтавської міської організації ВО "Свобода". Учасник російсько-української війни розповів слухачам: як під час навчання в університеті опинився на сході України, про бойові дії під Іловайськом, про Широкинську операцію та патріотизм серед місцевих жителів.

«У хвилини тяжких обстрілів, я розумів, що насамперед буду звітуватися перед своїми дітьми. Вони вивчатимуть історію, яку ми зараз з вами пишемо та задаватимуть питання. Тому потрібно боротися за нашу країну», - наголосив Юліан Матвійчук.

До конференції бібліотека підготувала тематичну виставку "Неоголошена війна".

Спогади про Майдан

 

Сьогодні на факультеті філології та журналістики пройшла лекція з елементами читацької конференції на тему "Революція Гідності в Україні" яку організувала старший викладач кафедри української літератури Білик Галина Миколаївна.

 

 

 

 

 

 

 

 

До заходу бібліотека підготувала книжкову виставку "Спогади про Майдан​".

Основоположник педагогічної науки

Ян Амос Коменський (28 березня 1592, с. Нівніце — 15 листопада 1670, м. Амстердам) — чеський теолог, мислитель, педагог, письменник (автор — «Велика дидактика», «Материнська школа», «Світ чуттєвих речей у картинках»).

Великою заслугою Коменського було те, що він уперше зібрав і систематизував усі відомості з педагогіки, а також розробив революційні на той час ідеї, зокрема до таких належать ідея класно-урочної системи.

Коменський вважав, що починати навчання треба якомога раніше, що навчальний матеріал повинен обов'язково відповідати вікові учнів, і був переконаний у тому, що розум людини спроможний охопити все, що завгодно. Тільки для цього потрібне в навчанні послідовне й поступове просування вперед, додержуючись безсмертних і універсальних дидактичних правил: «від близького до далекого», «від цілого до окремого», «від знайомого до незнайомого» для того, щоб учні засвоювали систему знань, а не уривчасті відомості. Коменський вважав також, що потрібно з дитинства виробляти позитивні етичні риси (справедливість, поміркованість, мужність; цікаво зазначити, що під останньою він розумів також наполегливість у праці). Важливу роль в етичному вихованні Вчитель відводив прикладу дорослих, систематичному привчанню дітей до корисної діяльності і до виконання правил поведінки. До навчального плану гімназії Коменський ввів, нарівні з традиційними «сімома вільними мистецтвами», природознавство, історію, географію.

З нагоди 425-річчя з дня народження Яна Амоса Коменського сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Ян Амос Коменський: той, хто потурбувався про перерви та канікули" а також запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Основоположник педагогічної науки".

Театру чарівна мить

Сьогодні, 27 березня – Міжнародний день театру. Він був встановлений у 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру.

Діяльність організації, згідно з її уставом, повинна бути спрямована на «укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу».

Міжнародний день театру – не просто професійне свято митців сцени, а й свято мільйонів глядачів.

Наведемо декілька цікавих фактів про театр.

Наприклад, японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею святилища в XVII ст. Вона та інші жінки виконували тоді також всі ролі, в тому числі і чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера, і жінок в театрі кабукі замінили юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.

А ось Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки мініатюрної статури. Однією з причин цього стало те, що в Англії в перші десятиліття XX ст., коли Джеймс Барі написав твір, діяв закон, що забороняє дітям до 14 років працювати після 21 години.

 

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Театру чарівна мить".

Постаті: Роман Гром'як

 

Сьогодні бібліотека імені М. А. Жовтобрюха гостинно приймала учасників 10 студентської конференції з української літератури. Цьогоріч конференцію було присвячено Роману Гром'яку.

 

 

 

 

 

Роман Теодорович Гром'як (21 травня 1937, с. Глушин, нині Бродівського району Львівської області — 3 травня 2014, м. Тернопіль) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч. Кандидат філософських наук (1969), доктор філологічних наук (1982), професор (1983), академік Академії наук вищої школи. Член Спілки письменників України (1983). Головний редактор наукового альманаху «Studia methodologica» (засн. 1993).

 

 

 

 

 

 

 

До конференції бібліотека підготувала книжкову виставку "Постаті: Роман Гром'як".

 

Під час конференції старший викладач кафедри української літератури Білик Галина Миколаївна розповіла про Романа Теодоровича а студенти виступили з цікавими доповідями.

Етнолінгвістична світлиця українського весілля

Сьогодні в рамках тижня факультету філології та журналістики пройшов дуже цікавий захід - Етнолінгвістична світлиця українського весілля.

 

 

 

 

 

 

 

 

Справжнє свято для всіх присутніх влаштували співробітники музею українського весілля з містечка Великі Будища а також студенти які були учасниками справжнього українського весілля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захід супроводжувався піснями і смачним частуванням. Бібліотека підготувала цікаву виставку літератури "Українське весілля: традиції, особливості, історія".