Молодість: час реалізації найсміливіших надій

В останню неділю червня в Україні відзначається День молоді та День молодіжних і дитячих громадських організацій.

Молоддю в нашій державі вважаються особи віком від 15 до 34 років. На сьогодні таких осіб у країні приблизно 12,7 млн. Останнім часом загальна чисельність населення України зменшується, так само скорочується і кількість молоді. Приміром, за період з 2000 року по 2014 рік чисельність молоді скоротилась на 1,5 млн осіб.

Молодь в Україні «старіє» – більш численними є вікові групи 30-34-річних і 25-29-річних, народжених ще до зниження демографічних показників, аніж наймолодших представників молодіжного контингенту – їх майже на мільйон менше.

Частка молодих городян становить 70%, у сільській місцевості вона близька до 27%. У абсолютному вимірі найбільше скорочення молодіжного контингенту в Україні протягом останніх 14 років відбулось у східних промислових регіонах нашої країни – Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Києві навпаки, молоді побільшало.

Примітно, що українська молодь раніше і частіше реєструє шлюб, аніж її ровесники в більшості країн Європи, але останнім часом спостерігається тенденція до більш пізніх шлюбів.

У пріоритеті цінностей української молоді перше місце попри всі соціальні й економічні зміни посідає сім’я та сімейні цінності (99,4 %).

За даними Інституту стратегічних досліджень, у молодіжному середовищі спостерігається ефективна та цілеспрямована громадська самоорганізація у неформальних об’єднаннях та рухах. Найяскравішим підтвердженням цієї тенденції стали протестні акції наприкінці 2013 – початку 2014 року. Саме молодь та студентство були однією із найактивніших і послідовних рушійних сил Революції гідності. Завдяки їх безкомпромісній боротьбі вдалося відстояти незворотність демократичних перетворень в Україні та її євроінтеграційний вибір.

Вітаємо всіх зі святом, адже головне не вік, а молодість душі, і запрошуємо відвідати книжкові виставки у читальній залі №1 та науковому абонементі.

Вчись людяності!

Еріх Марія Рема́рк (нім. Erich Maria Remarque, при народженні — Еріх Пауль Ремарк (Erich Paul Remark); 22 червня 1898, Оснабрюк, Німеччина — 25 вересня 1970, Локарно, Швейцарія) — один з найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автор таких романів як «На Західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1936), «Тріумфальна арка» (1945) і «Чорний обеліск» (1956).

Творчість Е.-М. Ремарка (1898-1970) стала популярною ще за його життя. Ного книги було перекладено на 50 мов і видано надзвичайно великими для того часу тиражами. Достатньо сказати, що вже перший роман письменника "На Західному фронті без змін" (1928) розійшовся у кількості 3,5 млн примірників, що стало рекордом для усієї книжкової індустрії. Видатний письменник належав до "втраченої генерації" і представляє саме таку літературу. Головна тема творчості - показ життєвої долі молодих людей, які стали жертвами безглуздої Першої світової війни, "втраченою генерацією" для людства.

Еріх Марія Ремарк - яскрава, талановита, дотепна і романтична особистість. Його називали "Лицар честі і пера". На біографію митця наклала відбиток уся історія XX століття: дитинство і юність у кайзерівський час, Веймарська республіка і, нарешті, роки вигнання, проведені в США та Швейцарії. Його доля нагадувала долю славетного Данте, який теж більшу частину життя провів за межами батьківщини, усім серцем вболіваючи за неї: "Янародився у часи гасових ламп, - писав Ремарк, - пережив період розвитку електрики та авіації. Якщо проживу 10-15років, то дочекаюся польоту на Місяць. Наука подолала все. Лише людям не вдалося стати ближче один до одного... У більшості ми не зробили ні кроку... Це страшне протиріччя. І незважаючи на все це, я вірю, що люди знайдуть шлях один до одного. Я не наївний оптиміст, але чи неможливо, щоб люди навчилися одне в одного доброму?".

Запрошуємо до абонементу художньої літератури переглянути книжкову виставку "Вчись людяності!".

Мовленнєвий табір

Одним із нестандартних підходів для забезпечення якісного навчання дітей мов є створення літніх таборів з іноземних мов. Такі табори покликані спонукати школярів практично застосовувати знання з мов, отримані протягом навчального року. У таборах діти матимуть можливість спілкуватися іноземними мовами та застосовувати їх у різних формах діяльності (в ігрових та концертних програмах, театральних виставах тощо).

Завдання мовного табору – показати дітям інший, відмінний від шкільного стиль викладання, де акцент ставиться на практичну частину і знання, які можна застосувати пізніше і в інших ситуаціях. Це дуже відрізняється від звичного багатьом батькам теоретичного підходу до освіти. Саме через таку діяльність діти істотно розширюють свій кругозір і дізнаються багато нового.

Отже, літні мовні табори будуть проводитися під час найдовших канікул, коли школярі потребують відпочинку. Саме тому вивчення іноземних мов у жодному разі не повинно перетворюватися на продовження навчального процесу. Основна мета мовних таборів - зацікавити учнів іноземними мовами та сприяти самостійній підготовці вдома.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "".

Океани – наше майбутнє

Площа суші становить близько 29 відсотків. Все решта припадає на світовий океан. Континенти, острови поділяють світовий океан на окремі океани.

Світовий океан поділяється на 4 чи 5 головних частин: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан та Південний океан. У 2000 році Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення з чотирьох океанів на п'ять, виділивши Південний або Антарктичний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого.

Відзначати всесвітній день океанів було запропоновано на міжнародному Саміті Землі 1992 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У цей день співробітники багатьох зоопарків, акваріумів, дельфінаріїв координують свої зусилля, щоб боротися за збереження біорізноманіття мешканців морських глибин і стабільну екологічну обстановку.

У грудні 2008 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію відзначати свято офіційно 8 червня, починаючи з 2009 року.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Океани – наше майбутнє".

Нові надходження літератури до бібліотеки

Нові надходження літератури до бібліотеки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка за січень-травень 2018 року.

Математика потрібна всім

«Серед усіх наук, що відкривають людству шлях до пізнання законів природи,
наймогутніша, найвеличніша наука – математика».

С. Ковалевська

Математика – це фундаментальна наука, методи якої, активно застосовуються в багатьох природничих дисциплінах, таких як фізика, хімія і навіть біологія. Сама по собі, ця область знань оперує абстрактними відношеннями і взаємозв’язками, тобто такими сутностями, які самі по собі не є чимось природнім.

Але, варто лише математиці вступити в область будь-якої науки про світ, вона відразу втілюється в опис, моделювання та передбачення цілком конкретних і реальних природних процесів. Тут вона знаходить сутність, виходячи з під покриву ідеалізованих та відірваних від життя формул і підрахунків.

Математика – інструмент пізнання світу!

«Математика — це велична споруда, 

створена уявою людини, для пізнання Всесвіту». 

Ле Корбюз’є

Вона являє точну науку, яка не терпить свавілля в тлумаченнях. Це втілення порядку і жорсткої логіки. Вона допомагає зрозуміти світ навколо нас, дізнатися більше про його закони, так як ці закони підпорядковані тому ж самому порядку, що панує в математиці!

Мову, якою розмовляє природа, ми успішно можемо перевести на мову математики і усвідомити структуру взаємозв’язків будь-якого явища. І, після того, як ми ці зв’язки формалізуємо, ми можемо будувати моделі, передбачати майбутні стани явищ, які цими моделями описуються, лише на папері або всередині пам’яті обчислювальних машин!

Ейнштейн, у відповідь на запитання, де знаходиться його лабораторія, посміхнувся і вказав на олівець та папір.

Його формули теорії відносності стали важливим етапом на шляху пізнання всесвіту в якому ми живемо. І це сталося до того, як людина почала освоювати космос і лише тоді експериментально підтвердили правильність рівнянь великого вченого!

Застосування в моделюванні та прогнозуванні

Завдяки застосуванню математики нам не потрібно проводити дорогі і небезпечні для життя експерименти, перш ніж реалізувати якийсь складний проект, наприклад, в освоєнні космосу. Ми можемо заздалегідь розрахувати параметри орбіти космічного апарату, що запускається з Землі для доставки космонавтів на орбітальну станцію. Математичні розрахунки дозволять не ризикувати життям людей, а проаналізувати заздалегідь всі необхідні для запуску ракети параметри, забезпечивши безпечний політ.

Звичайно модель вона на те й модель, що не може врахувати всі можливі змінні, тому і трапляються катастрофи, але все одно вона забезпечує досить надійні прогнози.

Втілення математичного розрахунку ви можете бачити всюди: в машині, на якій їздите, в комп’ютері або переносному пристрої, з якого зараз читаєте цю статтю.

Медицина і охорона здоров’я – теж існує завдяки математиці, яка використовується, по-перше при проектуванні медичних приладів, а по-друге, при аналізі даних про ефективність того чи іншого лікування.

Навіть прогноз погоди не обходиться без застосування математичних моделей.

Навіщо потрібна математика людині? Які здібності вона розвиває?

Отже, математика є одним з найважливіших досягнень культури і цивілізації. Без неї розвиток технологій і пізнання природи були б немислимими речами! Добре, скажете ви, припустимо ця точна наука дійсно вкрай важлива для людства в цілому, але навіщо вона потрібна особисто мені? Що вона мені дасть?

Математика розвиває розумові здібності

Математика дозволяє розвинути деякі важливі розумові якості, такі як: аналітичні, дедуктивні (здатність до узагальнення), критичні, прогностичні (вміння прогнозувати, мислити на кілька кроків вперед) здібності.

Також ця дисципліна покращує можливості абстрактного мислення (адже це абстрактна наука), здатність концентруватися, тренує пам’ять і підсилює швидкість мислення. Ось скільки всього ви отримуєте!

Якщо говорити більш детально і оперувати конкретними навичками, то математика допоможе людині розвинути такі інтелектуальні здібності, як:

• Уміння узагальнювати.
• Здатність до аналізу складних життєвих ситуацій, можливість приймати правильне розв’язання проблем і визначатися в умовах важкого вибору.
• Уміння знаходити закономірності.
• Уміння логічно мислити і міркувати, грамотно і чітко формулювати думки, робити вірні логічні висновки.
• Здатність швидко міркувати і приймати рішення.
• Навик планування, здатність утримувати в голові кілька послідовних кроків.
• Навички концептуального і абстрактного мислення: вміння послідовно і логічно вибудовувати складні концепції або операції.

Математика організовує, впорядковує і оптимізує ваше мислення!

Як говорив великий вчений, який досяг успіху як на ґрунті природничих наук так і в галузі гуманітарних дисциплін – рідкісний випадок універсального розуму – Ломоносов: «Математику тільки тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить.»

Математика тренує, такі розумові якості, які формують каркас і скелет всього вашого мислення! Це, в першу чергу, логічні здібності. Це все те, що організовує всі ваші думки в пов’язану систему понять та уявлень і зв’язків між ними.

Математика сама є втіленням природного порядку і немає нічого дивного в тому, що вона впорядковує ваш розум. А без цієї горезвісної логіки в голові людина не здатна робити вірні логічні висновки, зіставляти поняття різного роду, вона втрачає здатність до здорового аналізу і міркування. А це може спричинити явище «каші в голові», плутанини в думках і міркуваннях, невиразність аргументації.

Таку людину легко вводити в оману, що власне зазвичай і відбувається, так як вона не здатна виявити явне порушення логіки в твердженнях різних махінаторів і шарлатанів. Знання математики не дозволяє вас обдурити!

Так що це не тільки розрахунки і формули, це перш за все логіка і впорядкованість! Це набір правил і функцій, які роблять ваше мислення послідовним і логічним. Це відбивається на вашому умінні міркувати, формулювати думки, утримувати в голові складні концепції і вибудовувати витіюваті взаємозв’язки.

Чи потрібна математика гуманітаріям?

Виявляється математика неодмінно стане в нагоді вам, навіть якщо ви збираєтеся досягти успіху на ґрунті якоїсь гуманітарної дисципліни, оскільки логіка, навички системного мислення і вміння формулювати складні теорії дуже потрібні і там.

Досить часто чути про блискучих юристів, які крім юридичної освіти отримали, до того ж, фізико-математичну. Це допомогло їм, подібно хорошим шахістам, вибудувати складні комбінації варіантів захисту в суді, або винайти спритні способи взаємодії із законодавчою базою і придумати різні хитромудрі і нетривіальні рішення.

Не варто думати, що вам від природи це не дано, що ваше покликання це гуманітарні науки і точні предмети ви вчити не в змозі. Коли хтось говорить, що у нього гуманітарний склад розуму і, тому, рахувати, читати формули і розв’язувати задачі він не може в принципі, як би не хотів, то знайте, що це така ось витончена спроба виправдати факт відсутності розвиненості математичних здібностей. А тільки того, що ці навички, з якихось причин не отримали належного розвитку.

Розум людини – річ універсальна, призначена для розв’язання найрізноманітніших завдань. Звичайно це твердження має свої межі: кожен в силу особливостей своїх вроджених і набутих властивостей мислення має певні схильності до освоєння різних наук. До того ж спеціалізація найчастіше вимагає знання чогось одного: складно бути і відмінним математиком, хіміком, адвокатом, педагогом в одному (не всі ми Ломоносови). Завжди доведеться з чогось вибирати.

Але базовими навичками математичного мислення здатний опанувати кожен! Для одного це буде складніше, а для іншого – легше. Але це під силу всім. Це потрібно для збалансованого розвитку вашого розуму.

Одне іншого не виключає, а, навпаки, гармонійно доповнює. «Гуманітарний склад розуму» в контексті неможливості оволодіння точними науками – це просто один величезний нонсенс і спроба виправдати небажання опанувати тими навичками, які даються з більшою працею, ніж інші.

Навіщо потрібна математика в житті і в роботі?

Математика стане в нагоді в бізнесі. Можливо, та професія, яку ви розглядаєте як свою майбутню не буде пов’язана з розрахунками, формулами, інформатикою або аналітикою.

Але все одно, це зовсім не означає, що так буде завжди. Можливо ви захочете змінити професію. Або вам так набридне наймана робота, що ви вирішите організувати власний бізнес (а таке трапляється досить часто). Організація самостійного підприємства завжди вимагає розрахунків, прогнозування та аналізу. Ви, як глава нового бізнесу, повинні будете володіти відповідними навичками, не все можна делегувати найманим працівникам, крім того їх робота в будь-якому випадку потребує контролю.

Без підтримки у вигляді математичних методів прогнозування, моделювання та аналізу (хоча б на примітивному рівні, дивлячись який у вас бізнес) успіху в організації власної справи досягти складно. Виходячи зі статистики, хотілося б відмітити, що найбільшого успіху в бізнесі домагаються, як правило, випускники технічних, математичних вузів.

Справа не тільки в знанні якихось спеціальних методик розрахунків, адже ніколи не пізно це освоїти в разі потреби. Ключ в певній організації розуму. Бізнес – це високо впорядкована система, побудова якої, вимагає від її творця певних інтелектуальних навичок, структурованого мислення, вміння узагальнювати і виводити взаємозв’язки. Вивчення точних наук, як відомо – розвиває ці навички.

Математика і інші точні науки дуже важливі як для розвитку людства в цілому, так і для інтелектуального вдосконалення конкретного індивіда. Звичайно, збалансований розумовий розвиток особистості передбачає освоєння не лише точних предметів, але і гуманітарних дисциплін. Читання якісної літератури, наприклад, також необхідно для вас якщо ви хочете розвиватися.

Але, одного цього недостатньо. Хотілося б доповнити формулювання відомого твердження: «якщо хочеш стати розумним потрібно багато читати», додавши до цього: «- і займатися математикою». Інакше ефект від одного лише читання книг буде схожий на тіло без скелета або будівлю без каркаса. Одному без іншого складно.

Тож запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Математика потрібна всім".

Слово – зброя

День журналіста відзначається згідно з Указом Президента від 25 травня 1994 року щорічно 6 червня. Саме в цей день 1992 року Спілка журналістів України була прийнята до Міжнародної федерації журналістів, яка є найбільшою в світі організацією професійних працівників ЗМІ.

Слово журналіст і журналістика походить з французької мови. Journal - «газета» - виникло як скорочення словосполучення papier journal і означає «щоденний папір (листок)», що в свою чергу походить від латинського «щоденна звістка». Тобто, журналісти – це вісники, ті, що оповіщають, приносять щоденні звістки.

Прообразом газети вважають стародавні рукописні новини.

Ще Юлій Цезар почав публікувати «Діяння сенату», а згодом «Щоденні громадські дощечки», на яких записували хроніку подій. Приблизно з 911 року в Китаї почав виходити «Цзінь бао» («Столичний вісник»).

Вважається, що перша газета вийшла друком у 1605 році у французькому Страсбурзі. А от перше успішне щоденне видання з’явилося в Британії – газета The Daily Courant друкувалася з 1702 по 1735 рік. З часом і з розвитком суспільства преса сформувалася як впливовий соціальний інструмент під титулом «Четверта влада» (Fourth Estate – «четвертий стан»). Цей вислів, який згодом став терміном, приписують Томасу Карлейлю і Жан-Жаку Руссо.

В Україні журналістика як професія виникла в ХІХ столітті. Наступні 100 років вона намагалася розвиватися, але шансів на те у неї було обмаль – журналістам дозволялося рухатися вузькоколійкою марксизму-ленінізму, агітації-пропаганди – все інше було полем суцільних табу. З початком незалежності відбулось відродження традицій української журналістики, але, знову ж таки, на неї, як і на суспільство, чатували нові небезпеки і нові виклики – самоцензура, важкий спадок посттоталітарного минулого, продажність, сумнозвісні «темники», готовність писати замовні матеріали та багато чого іншого.

рім Дня журналіста існують й інші професійні свята – Міжнародний день солідарності журналістів (8 вересня), Міжнародний день спортивного журналіста (2 липня), День україномовної преси (12 листопада, свято не офіційне), День працівників радіо, телебачення та зв’язку України (16 листопада). Втім саме День журналіста є чи не найдушевнішим святом української журналістської спільноти, адже засноване воно було на зорі незалежності нашої держави, в пору великих сподівань і світлої надії на зміни в суспільстві.

Вітаємо зі святом і запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Слово – зброя".