31 травня, 2018

Геть паління! Ми – здорове покоління!


Сьогодні, 31 травня відзначається Всесвітній день без тютюну. Він покликаний привернути увагу громадськості до проблеми паління, його згубного впливу на здоров’я людей, вжити заходів зі зменшення масштабів вживання тютюну у світі.
Під час горіння сигарети виділяється більше 4 тисяч шкідливих хімічних речовин, які й несуть головну небезпеку для здоров’я курця та оточуючих його людей. Разом із димом вдихаються смоли, миш’як, бензол, полоній, формальдегід та інші надзвичайно руйнівні для організму речовини.
Згідно статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі гине 6 млн людей саме від захворювань, спровокованих курінням. Під час потрапляння до організму тютюнового диму порушується провідність нервових імпульсів, які відповідальні за стан більшості органів та систем. Результат – безліч фатальних патологій.
Вплив паління на легені та дихальні шляхи. Головну небезпеку паління несе для дихальної системи людини: шкідливі речовини уражають тканини дихальних шляхів, уповільнюють роботу війок трахеї. Смоли осідають на альвеолах легенів, що призводить до зменшення площі для газообміну. Також від тютюну звужуються бронхи, токсини погано виводяться із дихальних шляхів. В результаті всі речовини під час вдиху осідають на тканинах легенів, звідти всмоктуються у кров та розносяться по організму, провокуючи цілу плеяду смертельно небезпечних хвороб.
Вплив куріння на серцево-судинну систему. Нікотин сприяє звуженню судин, наслідком чого є тромбоз, інсульт тощо. Через чадний газ, який накопичується в артеріях, кров по судинах починає рухатися повільніше, наслідок чого – гіпоксія (нестача кисню). Також тютюнопаління призводить до підвищення артеріального тиску, прискорення частоти серцевих скорочень. Куріння збільшує рівень холестерину в крові, що також є причиною інфаркту, інсульту, формування тромбів.
Паління є причиною таких хвороб:
  • рак, особливо рак легенів, бронхів, трахеї, гортані, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози;
  • серцево-судинні захворювання: ішемічна хвороба серця, інсульт, тромбоз тощо;
  • хвороби органів травлення: поліпи у товстому кишківнику, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрити;
  • хвороби дихальної системи: бронхіальна астма, хронічний риніт, туберкульоз, хронічний бронхіт;
  • захворювання ротової порожнини: пожовтіння зубної емалі, некротичний виразковий гінгівіт, пародонтит, онкологічні ураження слизових оболонок в роті;
  • порушення роботи опорно-рухового апарату: остеопороз, ревматоїдний артирт;
  • офтальмологічні хвороби: ураження сітчатки ока, тютюнова амбліопія (втрата зору), катаракта;
  • патології репродуктивної системи: менструальні дисфункції, зниження фертильності (здатності завагітніти та виносити дитину – у жінок, запліднити – у чоловіків), ранній клімакс, статева дисфункція, погіршення якості сперми;
  • інші хвороби: цукровий діабет другого типу, депресія, розсіяний склероз тощо.
Вплив паління на зовнішність:
Крім того, паління має дуже негативний вплив на зовнішність людини. Особливо страждає шкіра: через порушення кровопостачання вона залишається без необхідних поживних речовин та кисню, тому стає сіруватого відтінку, втрачає свою еластичність, на ній з’являються зморшки.
Також куріння негативно впливає на естетичний вигляд ротової порожнини: зуби стають жовтими, ясна запалюються, через що зуби можуть випадати. Не варто забувати і про поганий запах з роту курця.
У Всесвітній день без тютюну слід зайвий раз замислитися про все негативне, що тягне за собою паління та проаналізувати, чи варто заради згубної звички наражати на небезпеку себе та оточуючих людей?
Також запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Геть паління! Ми – здорове покоління".

30 травня, 2018

Її величність функція


У повсякденному житті різні величини часто пов’язані між собою і навіть залежать одна від одної. Наприклад: шлях, який пробігає пантера за певний час залежить від її швидкості; вартість деякої кількості однакових товарів залежить від ціни одного такого товару; периметр і площа квадрата залежать від довжини його сторони тощо. У математиці, фізиці, хімії, біології та інших науках вивчають різні залежності між величинами.
Функція – одне з основних наукових понять. У сучасному формулюванні воно з’явилось не одразу. Спочатку це поняття було зовсім нечітким. Перші спроби описати поняття “функція” були здійснені наприкінці XVII ст. Готфрідом Вільгельмом Лейбніцем (1646-1716), а також його учнями і послідовниками – братами Йоганном і Якобом Бернуллі. Термін “функція” належить Лейбніцу і походить від латинського слова function, що означає “виконання”, “здійснення”.
Термін”аргумент функції” походить від латинського argumentum. Область визначення функції f(x) позначають D(f) або dom f (від англ. domain, що означає “область”). Область значень функції f(x) частіше позначають E(f), рідше – R(f) (від франц. range) або cod(f) (від англ. codomain – “співобласть”). Нині вивченню функцій та їх властивостей присвячено величезний розділ математики – математичний аналіз.
Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Її величність функція".

29 травня, 2018

XXV Каришинські читання



Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі» (XXV Каришинські читання).

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/192/02.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/192/13.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/192/12.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/192/11.jpg

До конференції бібліотека підготувала книжкову виставку, на якій було представлено збірники Каришинських читань за попередні роки, а також праці викладачів природничого факультету.

25 травня, 2018

Антон Макаренко: відомий та невідомий


Сьогодні в нашій бібліотеці пройшов дуже цікавий захід - відкрита лекція "Антон Макаренко: відомий та невідомий", лектором якої  став віце-президент Міжнародної макаренківської асоціації, доктор педагогічних наук Ткаченко Андрій Володимирович.

 http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/191/04.jpg

Андрій Володимирович давній друг нашої бібліотеки, адже саме він є куратором інтернет-проекту "Макаренкіана" на нашому сайті. Саме завдяки наполегливій праці Андрія Володимировича Антон Семенович Макаренко стає відкритішим для світу, заповнюються прогалини в його біографії.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/191/07.jpg

Лекція була дуже пізнавальною, маловідомі факти з життя великого педагога дуже зацікавили всіх присутніх, а архівні фото були справжніми скарбами для поціновувачів.
Висловлюємо щиру вдячність Андрію Володимировичу за його працю, яка має велике значення для теперішнього і прийдешніх поколінь.

24 травня, 2018


Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка пройшло урочисте зібрання з нагоди 180-ї річниці з дня заснування газети «Зоря Полтавщини». У родинному колі зібралися ветерани видання, зоряни, їхні колеги-журналісти, шанувальники газети.
Родоначальником сьогоднішньої «Зорі Полтавщини» вважаються «Полтавські губернські відомості» («Полтавскія губернскія ведомости»), перший номер яких вийшов 2 квітня (за старим стилем) 1838 року. Ця газета стала першим часописом Полтавщини. Вона друкувала в основному офіційні повідомлення — розпорядження про призначення і звільнення чиновників, вакансії, заохочення їх по службі тощо.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/190/01.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/190/04.jpg

За іншими даними, «Зоря Полтавщини» бере початок від «Ізвєстій» Полтавської Ради робітничих і солдатських депутатів: «Вісті Полтавської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів» (№№ 34, 35 1917 року, «Вісті Полтавської Ради робітничих, вояцьких та селянських депутатів» (1918 рік), «Бюллетень военно-революционного комитета Полтавщины», «Известия военно-революционного комитета Полтавщины» і «Известия Полтавского губернского комитета КП(б)У и Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов» в 1919 році. 3 № 8 від 9 червня 1920 року — «Вісті Полтавського губернського виконавчого комітету Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів». 3 № 73 (248) від 12 квітня 1921 року — орган Полтавського губкому КП(б)У «Вісті — Известия». У 1922—1924 роках — «Голос труда», у 1924—1941-му — «Більшовик Полтавщини».

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/190/11.jpg

Першим редактором «Більшовика Полтавщини» був Лаврентій Дяченко. Потім газету редагували Я. Донський, Ф. Ільченко, М. Черевань, І. Горобець. Тривалий час в газеті працював фельєтоністом відомий український письменник Пилип Капельгородський.
Не завжди правлячому режиму подобався стиль полтавських журналістів. В 1938 році у ГУЛАГ був засланий редактор «Більшовика Полтавщини» М. І. Черевань. Помер в таборі журналіст Ф. Я. Злидень, розстріляний по рішенню «особливої трійки» НКВС П. Й. Капельгородський.
Останній номер «Більшовика Полтавщини» вийшов 22 червня 1941 року — в день початку німецько-радянської війни. А у вересні 1943 року, після захоплення Полтави радянськими військами, з літака було скинуто перший свіжий номер обласної газети під назвою «Зоря Полтавщини», яку газета носить і досі. Першим редактором повоєнної газети став Олександр Сидоренко.
 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/190/16.jpg

Змінювалися назви і редактори газети, проте незмінною залишається любов читачів, адже зоряни завжди подавали новини об'єктивно і вчасно.
До заходу співробітники читальної зали №1 підготували цікаву книжкову виставку, а також представили раритетні видання улюбленої газети.

23 травня, 2018

Полтавська Оаза Шанувальників Української Книги


Сьогодні до Полтави з'їхалися шанувальники книги, адже в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського проходить універсальна книжкова виставка-ярмарок «ПОШУК».

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/01.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/08.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/09.jpg

У межах ярмарку, який триває 2 дні, заплановані зокрема презентації художньої, історичної літератури, видань для дітей, тренінги, майстер-класи, читацька конференція, автограф-сесії й зустрічі з письменниками, виставки, поетичний батл поетів, спецпогашення марки з емблемою виставки-ярмарку тощо.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/104.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/15.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/106.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/20.jpg

Назву «Пошук» обрано не випадково, адже вона є абревіатурою – Полтавська Оаза Шанувальників Української Книги.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/30.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/36.jpg

Наш університет долучився до заходу, зокрема бібліотека імені М. А. Жовтобрюха представила книжкові виставки - "Наші науковці - лауреати конкурсу "Краща книга Полтавщини" та "Пам'ятки книгодрукування"", а редакційно-видавничий відділ представив видання університету.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/44.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/56.jpg

Студенти взяли активну участь в інсталяції "Друкарська майстерня Гутенбергова робітня" та представили книжкові мініатюри.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/75.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/83.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/189/88.jpg

Висловлюємо щиру вдячність організаторам за справжнє свято для шанувальників книги і запрошуємо всіх охочих відвідати виставку-ярмарок завтра!

Інновації в початковій освіті: проблеми, перспективи, відповіді на виклики сьогодення


Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка розпочала свою роботу Всеукраїнська науково-практична конференція "Інновації в початковій освіті: проблеми, перспективи, відповіді на виклики сьогодення".


http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/188/ip01.jpg
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/188/ip08.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/188/ip09.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/188/ip12.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/188/ip21.jpg

До заходу співробітники читальної зали №4 підготували книжкову виставку присвячену інноваціям у початковій школі.

21 травня, 2018

Під зіркою Кирила і Мефодія


Сьогодні в нашому університеті кафедра загального і слов’янського мовознавства та іноземних мов організувала круглий стіл "Під зіркою Кирила і Мефодія", який був присвячений до Дня слов'янської писемності і культури. Куратором заходу виступила кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри загального і слов’янського мовознавства та іноземних мов - Корнєва Людмила Михайлівна.


http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/187/02.jpg
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/187/03.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/187/05.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/187/06.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/187/07.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/187/24.jpg

Під час заходу студенти четвертого курсу виступили з цікавими доповідями про походження слов'янської писемності і її розвиток.
Завсектором культурно-просвітницької роботи Ганжа Катерина Вікторівна провела бібліографічний огляд, представивши справжні перлини рідкісного фонду нашої бібліотеки.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/stat/slp18.jpg

Також запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Витоки слов’янської писемності".

20 травня, 2018

Пам'ять живе...



В Україні 20 травня відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Щорічно він припадає на третю неділю травня.
Точну кількість жертв тоталітарного режиму досі визначити неможливо. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже 1,5 мільйона осіб. Велику кількість із них було розстріляно, інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії зачепили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство.
Особливо жорстокі репресії чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Зокрема, в 1937-1938 роках в Україні було засуджено 197 617 осіб, з них до страти - 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об'єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня - у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. За даними науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 100 тисяч репресованих комуністичною владою.
У читальній залі розташована книжкова виставка "Пам'ять живе...", а також сектор культурно-просвітницької роботи підготував тематичний список "Великий терор".

18 травня, 2018

Не стерти пам'яті народу



Національна пам'ять – один з найпотужніших генетичних кодів людини. Вона закарбовує все, а особливо страшні трагедії. Саме тому кримські татари 18 травня згадують страшний 1944 рік, коли їх народ став вигнанцем, коли людське життя не коштувало ані копійки.
Цього дня 1944 року почалася депортація кримських татар. За тиждень до цього, 11 травня, було ухвалено таємну постанову Державного комітету оборони "Про кримських татар". Там було сказано, що вони нібито причетні до масової зради і колабораціонізму.
18 травня о 03:00 почалася масова депортація, і закінчилася вона приблизно 20 травня. До операції були залучені 32 тис. співробітників НКВС. Людям давали на збори від декількох хвилин до півгодини, дозволяючи брати з собою особисті речі, домашнє начиння та інше з розрахунку по 500 кг на сім'ю. Однак насправді за відведений час вдавалося зібрати лише 20-30 кг речей і продуктів.
Протягом двох днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій у Бахчисараї, Джанкої та Сімферополі, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселили 180 014 осіб. Ще 6 тис. мобілізованих молодих чоловіків протягом квітня-травня відправили в Казахстан. І 5 тис. кримських татар заслали в табори тресту Москвоуголь.
5989 осіб були заарештовані за звинуваченням у співпраці з німцями − вони потрапили в ГУЛАГ.
Депортація тривала до кінця року. Після закінчення Другої світової війни кримських татар масово демобілізувався і відправляли в табори Сибіру й Уралу.
8 січня 1945 року був виданий указ, згідно з яким "спецпоселенці" мали ті ж права, що й інші громадяни СРСР. Однак за фактом вони не могли самовільно залишати місця поселень і повинна були щомісяця реєструватися в міліції.
Для Російської Федерації, як і Радянського Союзу, головною є власне територія Криму як плацдарм. А його корінне населення, кримськотатарський народ, для них є проблемою.
Тому питання їхньої депортації — це не лише питання минулого, а й питання майбутнього. Нині кримськотатарський народ, хоч і "м’якше", ніж за Союзу, але все-таки витісняють із Криму. Як і колись, на місце 200 тисяч депортованих осіб, в їх будинки заселяли вихідців із тодішньої радянської Росії. Те саме спостерігаємо й зараз.
Запрошуємо до читальної зали періодичних видань переглянути постійно діючу книжкову виставку "Культура та духовна спадщина народів Криму".