29 квітня, 2018

Міжнародна мова тіла


Сьогодні, 29 квітня 2018 року, весь світ відзначає Міжнародний день танцю. Танець є однією з форм мистецтва, яка об’єднує в одне ціле людей різних національностей, поглядів та зовнішності. За допомогою хореографії люди висловлюють радість, відчай, біль, сум’яття – все, що хочуть донести без слів.
Дата Міжнародного дня танцю була затверджена ще в 1982 році в пам’ять про народженого в цей день французького балетмейстера, реформатора і теоретика балету Жана-Жоржа Новера (Jean-Georges Noverre), який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Чим же він заслужив таке звання?
Балетмейстер не просто створював постановки, він ще й узагальнив весь досвід в області хореографії. Жан-Жорж Новер також виділив її основні принципи в широко відомій серед фахівців книзі «Листи про танець і балети». Вона стала першою теоретичною розробкою у сфері мистецтва танцю. Батько балету визначив головні принципи, в яких пантоміма і танець існують тільки у співдружності композитора, хореографа і художника.
Саме з цієї причини засновники Міжнародного дня танцю основною ідеєю свята назвали об’єднання всіх напрямів танцю як єдиної форми. Так, за домопомогою хореографії руйнуються політичні, економічні та етнічні кордони, а світом править краса, дружба і мир. І люди розмовляють однією мовою – мовою танцю.
Вітаємо всіх зі святом і запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Міжнародна мова тіла".

27 квітня, 2018

Безпечні умови праці – життя і здоров’я працюючих


Щороку 28 квітня, з метою сприяння попередженню нещасних випадків і захворювань на робочому місці в усьому світі, Міжнародна організація праці відзначає Всесвітній день охорони праці.
За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 осіб, в рік - від 2 до 2,3 мільйона осіб.
Для запобігання нещасним випадкам на виробництві існують цілі інженерні системи з техніки безпеки. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, вводиться систематичний інструктаж працівників і всього персоналу, вводиться в штат інженер по техніці безпеки, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу, зміни, майстер або бригадир. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням техніки безпеки. Але навіть це не може повністю запобігти так званому "людському фактору". Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.

26 квітня, 2018

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з біології


Сьогодні до Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка завітали молоді науковці з усієї України на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з біології.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/02.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/03.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/14.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/19.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/20.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/24.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/182/35.jpg

До заходу бібліотека підготувала книжкову виставку, а також проведено бібліографічний огляд. Особливу увагу привернули стародруки, які можна було погортати під час книжкового перегляду.

Я винен тим, що українець


Сьогодні в стінах нашого університету пройшла дуже цікава зустріч. До нас завітав український письменник, мовознавець, просвітянин, громадський діяч, колишній політв'язень - Різників Олекса Сергійович.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/183/01.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/183/07.jpg

Студенти із захопленням слухали розповіді Олекси Сергійовича про його минуле і плани на майбутнє. Вірші та гуморески у виконанні автора були справжніми окрасами заходу. Пан Олекса дуже цікавий оповідач, тому час минув непомітно.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/183/15.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/183/45.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/183/59.jpg

Насамкінець Олекса Сергійович подарував бібліотеці свої видання і залишив в них цікаві написи. Щиро вдячні пану Олексі за дивовижну зустріч і дарунки, бажаємо сил та наснаги для подальших звершень.

Під чорним крилом біди



Саме у ніч на 26 квітня 1986 року cталася катастрофа, фатальні наслідки якої відчутно донині – вибух на Чорнобильській АЕС.
Чорнобильська АЕС, розташована за 110 км на північ від Києва, збудована у 1976 році. Вона мала чотири реактори. Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів проводила непідготовлений технічний експеримент на четвертому реакторі. Під час дослідження потужність реактора була на 7% нижчої від норми, а контрольні пристрої взагалі вимкнено.
26 квітня на четвертому реакторі пролунало два вибухи. Причина катастрофи – перегрівання реактора й накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Унаслідок катастрофи в довкілля потрапило 7 т ядерного палива.
Пропонуємо ознайомитися з маловідомими фактами про катастрофу:
– сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році;
– на ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу;
– для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні суміші для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більше підвищили температуру реактора. Пожежу погасили тільки 9 травня;
– дороги в зоні відчуження без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено для того, щоб уникнути розкидання радіоактивних відходів, які перевозять у вантажівках на дослідження або зберігання. Відповідно до регламенту, ці машини повинні пересуватися зі швидкістю не більш ніж 40 км/год, щоб вантаж не розсипався;
– журнал Forbes визнав зону навколо Чорнобильської АЕС одним із "суперекстравагантних туристичних місць, де можна і відпочити, і побачити те, чого більше немає ніде у світі".
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Щоб хоч якось знизити рівень радіації, на четвертому енергоблоці 29 листопада 2016 року побудовано новий саркофаг. Споруда прослужить 100 років і дасть змогу розібрати реактор, а потім "поховати" його частини.
Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Під чорним крилом біди".

23 квітня, 2018

Скарби книжкового мистецтва


Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.
«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.
Але, заглядаючи в офіційний документ ЮНЕСКО, яка й запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року, знаходимо таке формулювання: «Генеральна конференція … проголошує 23 квітня "Всесвітнім днем книги та авторського права", оскільки саме в цей день 1616 року померли Міґель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інка Ґарсіласо де ла Веґа».
Найцікавіше те, що до померлих 23 квітня 1616 року чомусь помилково зараховують Міґеля де Сервантеса. Насправді ж, Сервантес помер 22 квітня, але датою смерті, за іспанськими звичаями тих часів, було записано дату поховання. Тим паче, «літературний батько» Дон Кіхота помер 22 квітня за григоріанським календарем, а за юліанським (який тоді зберігався в Англії часів Шекспіра) – 2 квітня. А втім, з якої б нагоди не було запроваджено День книги, добре, що це все ж трапилося.
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.
Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник.
Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня.
З нагоди смерті Міґеля де Сервантеса по світу, а найбільше, звісно, в Іспанії, влаштовують різноманітні літературно-книжкові заходи. Одна з таких подій – дводенний марафон читання (readathon) найвідомішого твору іспанського письменника – роману «Премудрий Гідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Крім того, саме 23 квітня, у день смерті письменника, з 1976 року відбувається нагородження переможців Премії Міґеля де Сервантеса. Кандидатами на премію є письменники з іспаномовних країн. Премією відзначають за загальні творчі досягнення, а не за конкретну книжку. Переможець отримує грошову винагороду в розмірі € 125 000. На сьогодні це одна з найпрестижніших та найдорожчих премій серед іспаномовної літератури. Серед відомих українському читачеві переможців – Хорхе Луїс Борхес, Маріо Варґас Льйоса.
Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання. З 2001 року світовими книжковими столицями вже побували Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Боґота, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван, Бангкок, Вроцлав та ін. Цьогоріч нею стало місто Конакрі (Ґвінея).

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/181/02.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/181/01.jpg

Особливістю впровадження такого дня на світовому рівні є усвідомлення книжки як потужної зброї у налагодженні миру й нівелюванні соціальних проблем: книжка, що втілює творчі поривання людини і її прагнення поділитися власними ідеями і здобутками зі світом, має сприяти діалогу, взаєморозумінню і толерантності. Крім того, ЮНЕСКО в межах Всесвітнього дня книги та авторського права виступає за надання рівного доступу до знань та підвищення грамотності населення. Ще одним важливим аспектом є усвідомлення цінності книжки і її незамінності у поширенні знань і формуванні культури, незалежно від форми представлення інформації.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/181/22.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/181/11.jpg
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/181/14.jpg

До свята бібліотека підготувала перегляд нової літератури у фойє університету, а також відкритий перегляд "Скарби книжкового мистецтва" у читальній залі №2.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/181/15.jpg

Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання.

Засновник квантової теорії


Макс Карл Ернст Людвіг Планк (нім. Max Karl Ernst Ludwig Planck; 23 квітня 1858, Кіль — 4 жовтня 1947, Геттінген) — німецький фізик-теоретик, найбільшим досягненням якого вважається теорія випромінювання абсолютно чорного тіла, що стала відправною точкою для побудови квантової механіки. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1918).
Внесок Планка в сучасну фізику не вичерпується відкриттям кванта і сталою, що носить нині його ім'я. Сильне враження на нього справила спеціальна теорія відносності Ейнштейна, опублікована в 1905. Повна підтримка, надана Планком новій теорії, в чималій мірі сприяла ухваленню спеціальної теорії відносності фізиками. До інших його досягнень відноситься запропоноване ним виведення рівняння Фоккера — Планка, що описує поведінку системи частинок під дією невеликих випадкових імпульсів.
Планк запропонував систему універсальних фізичних сталих, утворених із відомих сталих, яка отримала назву одиниць Планка. Одиниці Планка відображають гіпотетичні граничні природні маштаби для довжини, часу, маси та інших величин.
Макс Планк отримав Нобелівську премію в 1918 році за внесок у розвиток квантової фізики.
Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Засновник квантової теорії".

До висот виховного ідеалу


Зі здобуттям українською державою незалежності розвиток педагогічної думки України неможливо уявити без творчого доробку видатного педагога, психолога, фахівця з дидактики та національного виховання Григорія Григоровича Ващенка.
Народився Г. Ващенко 23 квітня 1878 року у с. Богданівка поблизу Прилук, в сім`ї дрібномаєтного дворянина. Здобувати освіту Григорій почав у 10-річному віці в Роменському духовному училищі, а потім – у Полтавській духовній семінарії.

У 1899 році Григорій Ващенко вступає до Московської духовної академії. Процес навчання він вдало поєднує з участю в роботі українського гуртка та написанням літературних творів.
Після закінчення академії Г. Ващенко відмовляється стати священиком, адже присвячує своє життя педагогічній діяльності. З 1903 року він працює у Полтавській єпархіальній жіночій школі, потім – у духовній школі в м. Кутаїсі. Після революції 1905 року Григорій Ващенко знову в Полтаві: викладає історію в комерційній школі. А вже через деякий час він був вимушений виїхати до м. Тихвин через бажання протистояти самодержавству. У 1911 році йому припадає можливість повернутися до України й навчати дітей у середніх школах м. Тульчин та м. Ромни.
По завершенні Лютневої революції в Росії та у роки Українських визвольних змагань Григорій Ващенко стає організатором учительських курсів та шкіл. У 1918 році Григорій Григорович здобуває посаду доцента психології у Полтавському українському університеті, де і викладає протягом року до арешту денікінцями. Після звільнення він учителює у с. Білики на Полтавщині, де йому вдається поставити процес навчання в національному дусі.
Григорію Григоровичу в 1927 році знову доводиться тікати від партійно-комсомольських органів: він переїздить до Полтави, де стає професором і керівником кафедри педагогіки Полтавського педагогічного інституту, завідує аспірантурою при кафедрі педагогіки.
У цей час педагог видає підручник з дидактики «Загальні методи навчання» (Харків, 1929), головна ідея якого полягає у класифікації та характеристиці методів навчання, визначенні їх місця у процесі навчальної роботи. Монографія задумана і виконана її автором як дослідження проблеми методів навчання на різних етапах освіти (дошкільне виховання, початкова, неповна і повна середня загальноосвітня та вища професійна школа).
Вже у 1928 році в журналі «Шлях освіти» (1928, №11) Григорій Ващенко публікує свою статтю «Наслідки математичних тестів Вуді, переведених в школах Полтавської округи». Педагог аналізує рівень технічних навичок в галузі математики, що мають учні сільських та міських шкіл Полтавщини.
У фондах Педагогічного музею можна безпосередньо ознайомитися з текстами цих робіт педагога.
З початку 30-х років починається критика його праць радянською владою, 1933 року Григорія Григоровича позбавляють звання професора. Щоб уникнути арешту педагогу доводиться виїжджати до Сталінграду, де він стає професором і завідувачем кафедри педагогіки місцевого педінституту. Напередодні війни він повертається до Полтавського педагогічного інституту, відновлює там аспірантську групу.
У 1945 році Г. Ващенко залишає Україну. Його подальша педагогічна діяльність пов’язана з Українським вільним університетом (Мюнхен). Водночас Григорію Григоровичу вдається співпрацювати із спілкою української молоді за кордоном з 1948 року, згодом він стає першим почесним членом цієї організації. У 1946 році дістав посаду професора педагогіки і психології в Богословській академії, а в 1950 році був обраний її ректором. В еміграційний період Григорій Ващенко плідно працює над низкою монографій: «Виховний ідеал» (1946), «Виховання волі і характеру» (1952-1957), «Основи естетичного виховання» (1956) та багатьох інших. Праці вченого з питань виховання молоді друкувалися в газетах і журналах діаспори: «Голос молоді», «Авангард», «Шлях молоді», «Українська трибуна».
2 травня 1967 року на 90-му році життя Григорій Григорович помер, похований на цвинтарі у Мюнхені.
До 140-річчя від дня народження Григорія Ващенка сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "До висот виховного ідеалу", а також запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "До висот виховного ідеалу".

Професійна компетентність майбутнього психолога


Професія "психолог" з'явилася в XX столітті.
Найбільший розвиток професія психолога отримала в США, Великобританії, Франції, Німеччині, Австрії, Швейцарії.
Протягом XX століття в суспільстві поступово формувалося соціальне замовлення на психологічну діяльність, вона соціально визнавалась і, як наслідок, отримувала нормативно-правову основу ( з'являлися юридичні документи, щодо регулювання статусу, змісту і форми діяльності професійного психолога). Поступово формувалася система професійної освіти і підготовки психологів, створювалися професійні суспільства психологів, формулювалися вимоги до професійної кваліфікації та досвіду фахівців-психологів.
На сьогодні в Україні професія психолога (професійне свято 23 квітня відзначається з 2004 року) набула особливої привабливості, а психологічні знання викликають стійкий практичний інтерес. Психологи працюють у освітніх та науково-дослідних закладах, у лікарнях та різних соціальних службах, на виробництві, у правоохоронних органах та у службах з подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у сфері реклами та спорту, у засобах масової інформації, професійних громадських організаціях по допомозі учасникам бойових дій у зоні АТО та вимушеним переселенцям.
Основними видами діяльності практичного психолога є: просвітницька та психопрофілактична робота; психологічне консультування; психодіагностика; психокорекція, соціально-психологічна реабілітація.
Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Професійна компетентність майбутнього психолога".

Вебінари компанії Clarivate Analytics



Шановні викладачі, аспіранти, магістранти.
Повідомляємо Вам, що 23-27 квітня 2018р. відбудуться вебінари компанії Clarivate  Analytics, які допомагають більш ефективно використовувати отримані ресурси в науково-дослідній, патентній, освітній діяльності, бути в курсі нових можливостей платформи Web of Science, в тому числі сервісів Publons (пов'язаний з рецензуванням журналів) і Kopernio (для пошуку повних текстів).
Детальніше:
Реєстрація учасників за посиланням: http://info.clarivate.com/rcis_webinars_schedule
Технічні вимоги: https://youtu.be/HFgZBBYcnXM
Розклад онлайн-семінарів Web of  Science
1. Підбір та аналіз наукової літератури в базі даних
Web of  Science Core Collection
23 квітня, понеділок 8:00 (мск)
24 квітня, вівторок 14:00 (мск)

2. Підбір та оцінка журналу для публікації наукових результатів
23 квітня, понеділок 10:00 (мск)
27 квітня, п’ятниця 14:00 (мск)

3. Авторський ідентифікатор ResearcherID: призначення, створення, функції
23 квітня, понеділок 13:00 (мск)
27 квітня, п’ятниця 10:00 (мск)

4. Оформлення публікацій за форматами міжнародних видань або за Держстандартом (EndNote Online)
24 квітня, вівторок 10:00 (мск)
27 квітня, п’ятниця 12:00 (мск)

5. Додаткові можливості платформи Web of Science
26 квітня, четвер 10:00 (мск)

6. Створення та підтримка профілю організації у Web of Science
26 квітня, четвер 12:00 (мск)

7. Робота з міжнародною патентною інформацією (Derwent Innovation Index)
24 квітня, вівторок 12:00 (мск)

8. Професійна оцінка активності публікацій (InCites)
26 квітня, четвер 14:00 (мск)

9. Як уникнути публікації в несумлінному журналі
25 квітня, середа 09:00 (мск)

10. Основні вимоги до публікацій в міжнародних журналах - ч. 1
25 квітня, середа 11:00 (мск)

11. Основні вимоги до публікацій в міжнародних журналах - ч. 2
25 квітня, середа 13:00 (мск)

20 квітня, 2018

Жити в злагоді з природою


Третя субота квітня – Всеукраїнський День довкілля.
День Довкілля Відзначають в Україні щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.
У третю суботу квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.
Спочатку свято мало на меті відзначити Стокгольмську конференцію ООН з навколишнього середовища, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.
Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Жити в злагоді з природою".

19 квітня, 2018

Освіта на Полтавщині в історичній ретроспективі


Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті розпочав свою роботу обласний науково-методичний семінар для вчителів історії "Освіта на Полтавщині в сучасній ретроспективі (до 100-річчя створення історичного факультету ПНПУ імені В. Г. Короленка)".


До заходу бібліотека підготувала книжкову виставку "Освіта на Полтавщині в історичній ретроспективі".

18 квітня, 2018

Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства



Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства».


http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/45.jpg
 http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/36.jpg
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/42.jpg

Є особистості, імена яких назавжди залишаться в наших серцях. Саме до таких людей належав Олесь Терентійович Гончар.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/32.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/22.jpg
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/24.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/06.jpg

3 квітня вся Україна відзначала 100-річчя Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, етика та літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України.
Особистість Олеся Гончара згуртувала письменників та філологів з різних куточків України та закордону.

http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/63.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/57.jpg 
http://lib.pnpu.edu.ua/images/gal/180/56.jpg

До заходу бібліотека підготувала книжкову виставку "Життя в мистецтво перейшло...".