Богдан Лепкий (повне ім'я — Богдан Теодор Нестор Лепкий), 9 листопада
1872 (за іншими даними 4 листопада), с. Кривеньке, нині Чортківського
району Тернопільської області — 21 липня 1941, м. Краків) — український
поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик
літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.
Син о. Сильвестра Лепкого, брат Левка і Миколи Лепких, батько Лева
Ростислава Лепкого.
За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській
літературі тільки І. Франкові. Загалом його творча спадщина становить
понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», повісті,
оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади,
літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького
спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах,
календарях, збірниках; він — упорядник і видавець 62 томів творів
української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками,
коментарями. Бібліографія творів письменника становить до тисячі
позицій.
Б. Лепкий приятелював з письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С.
Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М.
Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та іншими. Листувався з І. Франком,
М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею,
М. Кічурою, О. Кобилянською, О. Кисілевською та іншими. Його твори
перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською,
угорською, сербською, португальською та іншими мовами.
Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Його ім'я горітиме як полум'я".
Немає коментарів:
Дописати коментар