Мало хто знає, що перший в континентальній Європі комп'ютер був
створений в Україні в 1951 році. Перша ЕОМ називалася Малою електронною
лічильною машиною – «МЭСМ».
Незважаючи на скромне слово «Мала», вона налічувала 6000 електронних
ламп і ледь вмістилася в лівому крилі будівлі гуртожитку колишнього
монастирського селища Феофанія в 10 км від Києва. Машина була створена в
лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР під
керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.
Машина займала найбільшу кімнату площею 60 м2 у лівому крилі
лабораторії в Феофанії і працювала з небувалою на ті часи швидкістю - 3
тисячі операцій за хвилину (для порівняння, сучасні комп'ютери виконують
мільйони операцій за секунду) і могла виконувати операції віднімання,
додавання, множення, ділення, зсуву, порівняння з урахуванням знака,
порівняння за абсолютною величиною, передачі керування, передачі чисел з
магнітного барабану, складання команд. У машині були використані
електронні лампи (6000 штук!) загальною потужністю споживання в 25 кВт.
Перший запуск «МЭСМ» запам'ятався саме «ламповою проблемою»: при
включенні машини 6000 ламп, що запрацювали одночасно, перетворили
приміщення в тропіки. Технікам довелося терміново розбирати стелю, щоб
відвести з кімнати хоча б частину тепла.
За спогадами співробітників лабораторії Лебедєва, рішення першої
задачі на «МЭСМ» було пов'язане з унікальним випадком. Два відомих
київських математика С.Г. Крейн і С.О. Авраменко склали для «МЭСМ»
тестову задачу з області балістики і самі прорахували її. Під час
вирішення задачі на машині виявилось, що отриманий результат не
збігається з результатом, який отримали математиками. Вони вирішили, що в
«МЭСМ» стався збій, оскільки обидва вчені проводили розрахунки
незалежно один від одного і вважали, що вони не могли зробити одну і ту ж
помилку в одному і тому ж місці. Тоді Лебедєв сам став перевіряти
обчислення вручну. Розрахунки тривали цілий день, а на наступний він
з'явився усміхнений, що бувало дуже рідко. Окуляри вченого виражали
вірну ознаку удачі - були зміщені на чоло, згадують колеги. «Не
знущайтесь над машиною - вона права. Неправі люди!», - заявив Лебедєв.
Виявилося, що обидва математика таки помилилися в одному і тому ж місці.
Машина виявилася «розумнішою» за людину!
Одночасно з роботою наукової лабораторії Лебедєва над розробкою
обчислювальних машин працювали (теж в умовах секретності) вчені з США,
Англії та інших країн. У США - Джон фон Нейман, який першим виклав
основні принципи побудови ЕОМ в закритому звіті. Він плідно співпрацював
з творцями першого американського комп'ютера ENIAC (Electronic
Numerical Integrator and Computer) Джоном Мочлі та Преспером Еккертом. В
Англії в той час активно працювали геніальний математик Алан Т’юрінг,
який зумів довести можливість обчислення суто механічним шляхом
будь-якого алгоритму, який має рішення. Вчені університету в Манчестері
Фредерік Вільямс і Том Кілбурн в 1948 році створили примітивний
комп'ютер під назвою Baby, з метою довести можливість зберігати програми
в оперативній пам'яті. Через рік Моріс Уілкс створив перший в світі
комп'ютер з збереженою у пам'яті програмою EDSAC (Electronic Delay
Storage Automatic Computer), який відрізнявся від створеної трохи
пізніше Лебедєвим «МЭСМ» тим, що в ньому було використано арифметичний
пристрій послідовної дії, а в «МЭСМ» - більш прогресивний паралельної
дії. Саме ця видатна «вісімка» вчених визначила подальший напрямок
розвитку комп'ютерної техніки у всьому світі.
Якщо вас цікавить історія розвитку комп'ютерів, тоді запрошуємо до
читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Мозаїка комп’ютерних
дат".
Немає коментарів:
Дописати коментар