Міфи зоряного неба

 

Космос завжди приваблював людство. Споконвічно небо розглядала безліч очей. І на небі все так само сяяла безліч зірок. Людина поступово приходила до думки, що планета, на якій вона живе, — це лише частинка величезної світобудови. Вона побачила, що небо живе своїм життям, урочистим, загадковим, величним і вічним. На землі ж швидкоплинність життя, усіх процесів являли собою лише мить у порівнянні з незламністю Неба. Небесним світилам почали поклонятися, а найбільш яскраві й помітні групи зір об'єднали в сузір'я, кожному з яких дали своє найменування: Персей, Кассіопея, Андромеда, Південна Гідра, Телець, Центавр, Пегас, Овен тощо. Міфологія, герої якої «оселилися» на небосхилі, тісно пов'язалася з небесними об'єктами.

Сузір'я - ділянки, на які розділена небесна сфера для зручності орієнтування на зоряному небі. Слово «сузір'я» (від лати. constellatio) - означає «колекція (або група) зірок». Слід розуміти, що сузір'я – це не певна область в космічному просторі, а лише деякий діапазон напрямів з погляду земного спостерігача.

Сузір'я – це пам'ятники стародавньої культури людини, його міфів, його першого інтересу до зірок. Історикам астрономії і міфології вони допомагають зрозуміти спосіб життя і мислення стародавніх людей. Сучасним астрономам сузір'я допомагають орієнтуватися на небі і швидко визначати положення об'єктів.

Усього ж нараховується близько 46 сузір'їв, які мають міфологічне походження, серед яких є як найдавніші, так і більш пізні.

До Всесвітнього дня авіації та космонавтики співробітники читальної зали №3 підготували цікаву виставку "Міфи зоряного неба".