Сергій Павлович Корольов (родове прізвище Королів) (30 грудня 1906
(12 січня 1907), Житомир, Волинська губернія, Російська імперія — 14
січня 1966, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський вчений у
галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається
основоположником практичної космонавтики.
Академік АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів.
Сім років (1939–1945) провів в ув'язненні (ГУЛАГ, пізніше — закриті
ОКБ системи НКВД). Після звільнення очолив ракетну програму СРСР. Під
його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну
ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та
вихід людини в космос.
Донька С. П. Корольова Наталія Сергіївна згадує: «Саме слово Україна
вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Дитинство мій
батько провів у Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в
Одесі. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько
провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні,
українську мову. Це точно. „Дивлюсь я на небо“, „Реве та стогне Дніпр
широкий“ — улюблені пісні бабусі й батька».
Пісня «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» стала однією із спонук,
які привели майбутнього основоположника практичної світової космонавтики
до зацікавлення космосом. Коли Корольов запустив ракету з першим
українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для
головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…»
На його честь названо астероїд 1855 Корольов.
Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Український геній неба".
Немає коментарів:
Дописати коментар