Володимир Іванович Даль (*10 (22) листопада 1801, селище Луганський
завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня) 1872, Москва) —
російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження.
Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік (1863).
Літературний псевдонім: Козак Луганський.
Основна праця Даля — «Тлумачний словник живої великоросійської мови»
(точна назва: «Толковый словарь велікорусского наречія русского
языка»)[9] (томи 1-4, 1863–1866), що містить близько 200 тисяч слів.
Мовознавча спадщина Даля має значення для теорії і практики східнослов'янської лексикографії, діалектології, історії мови.
Володимир Даль був автором першого в історії Російської імперії підручника із зоології.
Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали.
Даля пов’язували найтісніші стосунки з багатьма українськими
письменниками і вченими. Скажімо, влітку 1844 р. він довгий час гостював
на Полтавщині у маєтку свого товариша Євгена Гребінки і навіть брав
участь як повірена особа в його сватанні та одруженні. Ще дорогою на
Полтавщину, у Чернігівській губернії, і вже на Полтавщині, він збирає
українську лексику і фольклор. А в листі до дружини з “Убежища” від 21
червня 1844 р. повідомляє: “В Полтавской (губернии) видим уже настоящую
Украйну. Я охотно стал опять болтать на этом ясном языке, где речь
выходит замысловата, простодушна и очень забавна. Как ни бьешься сказать
то же по русски – выходит неясность, натяжка и даже пошло и грубо. Да
быт и жизнь народов так тесно связаны с языком их, что одного нельзя
отделить от другого. Перевод по словарю годен только для школьника и не
удовлетворяет ни мысль, ни чувство. Гребенка чрезвычайно хорошо,
свободно и приятно говорит по-украински, и я охотно вовлекаю его в шутки
и разговоры с крестьянами”.
Володимир Даль писав художні твори, чимало з них — на українські теми
(повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було…», оповідання
«Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо).
Автор етнографічних нарисів, написаних з позицій «натуральної школи», т. зв. фізіологічних нарисів.
Написав низку статей про Григорія Квітку-Основ'яненка («Малоросійські
повісті, що їх розповідає Грицько Основ'яненко», 1835, тощо).
У праці «Про повір'я, марновірство й забобони російського народу»
(1845–1846) навів чимало прикладів з українського фольклору, використав
мотиви української демонології.
Написав рецензію на фольклорний збірник Платона Лукашевича
«Малоросійські й червоноруські народні думи та пісні» (1837).
Популяризував українську літературу та усну народну творчість.
До 215-річчя з дня народження Володимира Івановича Даля сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Володимир Даль – письменник і лінгвіст світової величини".
Немає коментарів:
Дописати коментар