4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12 країн був
підписаний Північноатлантичний договір, на підставі якого було засновано
Організацію Північно-Атлантичного Договору (North Atlantic Treaty
Organization, НАТО) – міжнародну військово-політичну організацію, союз
колективної оборони.
Північноатлантичний альянс був створений на основі договору між
країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після
публічного обговорення і відповідного парламентського процесу. Договір
поважає їхні індивідуальні права та міжнародні зобов’язання згідно зі
Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину
ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись
від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть
суперечити договору. Усі рішення в НАТО приймаються колегіально на
основі консенсусу.
Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична
рада, в якій беруть участь представники усіх країн-членів Альянсу на
рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні
Організація Північноатлантичного договору – це альянс 28 країн з
Північної Америки і Європи. НАТО була створена на противагу
експансіоністській політиці СРСР. Адже, між 1947 і 1949 роками сталася
низка драматичних політичних подій, які змусили західні країни серйозно
замислитись над проблемами безпеки. Першим кроком у повоєнній
реконструкції західноєвропейської безпеки і створенні оборонної
організації Західноєвропейського Союзу став Брюссельський договір,
підписаний у березні 1948 року п’ятьма країнами Західної Європи –
Бельгією, Францією, Люксембургом, Нідерландами і Великою Британією. Це
також був перший крок на шляху до підписання у 1949 році
Північноатлантичного договору та створення НАТО.
Відносини між НАТО і Україною розвиваються з моменту отримання
Україною незалежності в 1991 році – тоді наша країна приєдналася до Ради
північноатлантичної співпраці (згодом замінена на Раду євроатлантичного
партнерства). В 1994 році Україна стала першою пострадянською країною,
яка приєдналася до Партнерства заради миру.
Протягом 90-х років українці продемонстрували своє прагнення взяти
участь у забезпеченні євроатлантичної безпеки, надаючи підтримку
миротворчим операціям під проводом НАТО на Балканах. 9 липня 1997 року в
Мадриді український президент і глави держав і урядів НАТО підписали
Хартію про Особливе партнерство між НАТО і Україною. Згідно з Хартією
було створено Комісію Україна-НАТО (КУН), яка є органом прийняття
рішень, відповідальним за розвиток відносин між НАТО і Україною та
скерування спільної діяльності.
У травні 1997 року в Києві відкрився Центр інформації та документації
НАТО, а в квітні 1999 року – Офіс зв’язку НАТО; 2004 – Офіс оборонної
документації НАТО в Україні. Вперше офіційно про бажання України
вступити до НАТО, було проголошено у травні 2002 року, незадовго до
п’ятої річниці підписання Хартії. На сьогодні, зважаючи на збройну
агресію й ризик подальших воєнних дій з боку Росії, тема вступу України
до НАТО є надзвичайно актуальною, але на заваді стоїть ряд перешкод
об’єктивного характеру, що робить цей вступ справою не найближчого
майбутнього.
Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Євроатлантична інтеграція України".
Немає коментарів:
Дописати коментар