З наступаючим Новим роком!

Незабаром Новий рік переступить Ваш поріг

Для будь-якого народу Новий рік - це час, коли, озираючись на прожиті 365 днів, люди оцінюють своє життя, будують плани на майбутнє.

До свята бібліотека підготувала святкові виставки та прикрасила всі підрозділи незвичними ялинками, стінгазетами та різними поробками.

Завітайте до бібліотеки і перегляньте святкові книжкові виставки:

• читальна зала 1 "Зимова казка зачарує";
• читальна зала 2 "Снігова феєрія";
• читальна зала 3 "Знову казка прийшла новорічна";
• читальна зала 4 "Прийшли до нас три свята в гості";
• науковий абонемент "Новорічний калейдоскоп";
• абонемент художньої літератури "Тихо падає на землю білий сніг".

Як святкують Новий рік у нас, ми знаємо. А хочете дізнатись, як його святкують в інших країнах?

Кожен житель Австрії вважає найбільшим благом для себе почути у новорічну ніч у Відні урочистий звук "Дзвону миру", що встановлений на соборі святого Стефана. Тому на Соборній площі 31 грудня збираються тисячі людей. А ще доброю прикметою вважається зустріти сажотрус, доторкнутися до нього і вимазатися. Кажуть, що це приносить свято.

В Аргентині службовці різних закладів в останній робочий день року, що минає, викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості і бланки. У діловій частині Буенос-Айреса вже до полудня тротуари і проїжджа частина вкриваються пухким шаром паперу. Але не обходиться і без казусів. Якось, співробітники однієї з газет у розпалі свята викинули за вікно весь архів...

У Бразилії на піску океанських пляжів 31 грудня запалюють тисячі свічок. Жінки кидають пелюстки квітів у воду. На невеликих дерев'яних плотах запалюють багаття і товсті воскові свічки. Туди ж кладуть різноманітні наїдки : фрукти, рис, солодощі, а також парфуми і мило, гребінці і дзеркальця. Це - подарунки могутній Ієманжі - грізній богині моря, покровительці моряків і подорожніх.

Із настанням сутінків у в’єтнамських парках, садах чи на вулицях розводять багаття. Цієї ночі люди забувають усі суперечки, прощають всі образи. На новорічному столі має бути багато страв, особливо пиріг з клейкого рису з начинкою з м'яса, гороху, цибулі, численних спецій. Цій страві понад дві тисячі років і символізує вона щедрість і плодючість землі.

У Гвінеї в день Нового року заведено водити вулицями слонів, які символізують багатство й міць. Процесія супроводжується танцями, піснями, іграми.

У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі голова сім'ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору - у новому році сім"я житиме щасливо. Вирушаючи у гості, греки приносять з собою як подарунок покритий мохом камінь і залишають його у кімнаті господаря зі словами : "Нехай гроші господарів будуть такими ж важкими, як цей камінь.

В Ірландії увечері напередодні Нового року двері всіх будинків відчиняються навстіж. Кожний бажаючий може увійти у будь-який будинок і стане там бажаним гостем. Господарі посадять його на почесне місце, пригостять келихом хорошого вина та почастують найсмачнішими стравами. Гість не забуде при цьому сказати : " За мир у цьому домі і в усьому світі!". О пів на дванадцяту ірландці виходять на центральну площу міста, співають, танцюють, веселяться.

В Ісландії у новорічну ніч прикрашали вогнями священний ясен. А звичай запалювати на ялинці свічки походить від жертвопринесення духам. За сотні років до християнства воскові свічки запалювали на честь богів у язичницьких храмах. Культ свічок перегукувався з поклонінням вогню, а вогонь майже всі народи наділяли надприродною силою : вогнем відганяли диких звірів і злих духів, вогнем намагалися уласкавити духів добрих.

У Колумбії перед настанням Нового року з будинків виносять всі старі речі і спалюють. Крім того, тут вважається,що без стрілянини, феєрверків і залпів свята бути не може! Колумбійці виготовляють ляльок, що символізують Старий рік і носять їх на довгих палках, читаючи смішні заповіти. Потім цих ляльок спалюють. Вважається, що таким чином Старий рік, оповитий димом та полум'ям, розлітається, поступаючись дорогою Новому.

На Кубі перед Новим роком усі наповнюють келихи водою, а коли годинник б'є дванадцять, виливають її через відчинені вікна на вулицю. У такий спосіб всі бажають Новому рокові світлого та ясного, як вода, шляху. У перші секунди Нового року, що тільки-но наступив, належить їсти виноград : за дванадцять ударів годинника треба проковтнути дванадцять ягідок - і тоді вже щастя неодмінно супроводжуватиме тебе всі дванадцять місяців.

У Камбоджі Новий рік святкують три дні, і новорічний стіл ставлять обов’язково біля вікна, бо святкове частування призначене не лише для господарів та гостей, але й для Діда Спеки.

У Мексиці за тиждень до Нового року влаштовуються танці. При цьому на мотузку, що гойдається підвішують пінату - глиняний глечик, розписаний зображеннями тварин і казкових потвор. У цей глечик складено різноманітні солодощі та подарунки. Вважається, що найщасливішим у новому році буде той, хто із зав’язаними очима розіб'є пінату палицею.

Норвезькі діти чекають у новорічну ніч дарунків від кози. У цій країні коза займає привілейоване положення. Бо легенда розповідає, що норвезький король Олаф ІІ одного разу врятував поранену козу. Тварину доставили у палац, вилікували і відпустили. На знак подяки вона щоночі приносила рятівнику рідкісні цілющі рослини. Тому їй діти готують святкові гостинці, які кладуть у свої черевики. На ранок натомість малюки знаходять новорічні ласощі.

У Непалі Новий рік зустрічають зі сходом зорі, і зустрічати його можна тричі на рік, оскільки літочислення у цій країні ведеться за трьома календарями. За місячним календарем - у ніч повного місяця - непальці розпалюють великі вогнища і скидають у них старі непотрібні речі. На другий день настає Свято фарби, коли фантазія і веселощі непальських мешканців нестримні. Вони розмальовують себе та один одного такими вигадливими узорами та малюнками, що просто дивуєшся. А потім усі ці натовпи розмальованих веселунів ходять по вулицях, пустуючи, наспівуючи та пританцьовуючи. До будинків заходять ненадовго - лише скуштувати святкове частування, а потім ідуть веселитися далі.

У Панамі, щойно годинник проб'є північ, починають оглушливо дзвонити дзвони на всіх пожежних каланчах, завивати сирени, гудіти автомобілі. Самі панамці - і діти, й дорослі - у цей час щосили кричать та б'ють у все, що потрапило під руку. А весь цей шум, галас та грюкіт чиниться для того, щоб "задобрити" Новий рік.

У мешканців Тибету існує цікавий новорічний звичай: господарки печуть багато пиріжків із різним начинням і роздають ії знайомим і незнайомим. Чим більше роздаси - тим багатшим будеш у новому році.

У південних селищах Франції існує такий теплий і простий звичай : перша господиня, яка набирає вранці Нового року воду з джерела, залишає там булочку власного приготування. Друга господиня бере цю булочку і на її місце кладе свою. Таким чином всі господині селища обмінюються хлібом, випеченим для ближнього.

А от коли стрілки годинника наближаються до 12 години, господар будинку в Шотландії мовчки відчиняє двері і тримає їх відчиненими до останнього удару :у такий спосіб він випускає Старий рік і впускає Новий. Гості приносять шматочки вугілля, кидають їх у сімейний камін і бажають, щоб вогнище у цьому каміні палало якнайдовше.

Новий рік в Японії триває аж 7 днів! У кожному японському домі на Новий рік з'являється 3 гілки : бамбукова - щоб так само швидко виростали діти, сливова - щоб усі члени сім'ї жили так само довго, як сосна. У ці дні заборонено промовляти неприємні слова, не можна говорити про смерть, демонів і деяких тварин : лисицю, дракона, тигра, змію. Якщо діти випадково порушать якусь із словесних заборон, батьки витирають їм рота приготованою заздалегідь ритуальною тканиною.

Великий Карл

Карл Па́влович Брюлло́в (до 1822 року — Брюлло; *12 (23) грудня 1799 — †11 (23) червня 1852) — російський художник, професор Петербурзької академії мистецтв (з 1836). Походив із родини Брюлло. Брат скульптора Олександра Брюллова.

Автор картин на історичні теми, жанрових акварелей і портретів діячів культури.

У Брюллова вчилося багато художників-реалістів, зокрема українських — Іван Сошенко, Дмитро Безперчий, Тарас Шевченко та інші.

Цікаві факти

• Портрет поета Василя Жуковського розіграли в лотерею й виручили 2500 рублів, за які викупили з кріпацтва Тараса Шевченка.
• Раніше його прізвище писали як Брюлло, що доводило чужоземне походження родини, яка оселилася в Петербурзі. За легендою, після створення картини «Останній день Помпеї» цар Микола І вельможно додав до прізвища літеру «В», аби вона сповіщала іноземцям про підданого з Російської імперії і нагадувала російські прізвища. Так художник став БрюллоВим. Насправді, це сталося раніше — ще 1822 року, коли випускник академії Карл Брюлло вперше відправлявся за кордон.
• У художника і царя склалися погані відносини. Коли той натякнув про бажання мати портрет пензля Брюллова, той довго зволікав. Але час настав і художник прибув у палац. Цар сильно запізнився і художник полегшено покинув палац, бо отримав право не писати небажаний портрет, замовлення на який йому нав'язали силоміць. Портрет так і не був створений.
• Життя в Петербурзі не склалося. Погіршилися і відносини з аристократами. Життя в столиці нічим не нагадувало улюблену Італію. Розчарований, ображений художник випрохав дозвіл виїхати в Італію знов.

За легендою, він доїхав до кордону і зняв увесь свій одяг і викинув його. На запити відповів, що не хоче брати в Італію навіть пилюку батьківщини-мачухи.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути виставку-вернісаж "Великий Карл".

Співробітники бібліотеки пройшли курси підвищення кваліфікації

З 15 по 19 грудня двадцять співробітників нашої бібліотеки пройшли курси підвищення кваліфікації Інституту післядипломної освіти НАКККіМ.

Курси проходили на базі науково-технічної бібліотеки ПолтНТУ, яка є обласним методичним центром бібліотек ВНЗ ІІІ – ІV рівнів.

Тема курсів - "Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та інновативної діяльності бібліотек".

Сьогодні відбулося урочисте вручення свідоцтв державного зразка слухачам курсів.

Співробітники бібліотеки щиро вдячні лекторам, організаторам і звичайно колегам з інших бібліотек.

День святого Миколая

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов'ю,
І принесе усім здоров'я!!!

19 грудня – День святого Миколая, захисника дітей та дорослих, які вірять у диво.

Так, як пощастило святому Миколаєві, здається, не пощастило жодному іншому святому. Цей чоловік, який народився ще в III столітті, не залишає світ живих і досі. Його пам'ятають! До іконописних зображень Ніколауса — єпископа в малоазійській провінції Римської імперії Лікія (тепер турецька провінція Мугла), звертаються з молитвами дорослі. А діти люблять його практично як казкового персонажа, котрий, однак, цілком реально приносить їм однієї чарівної зимової ночі дарунки.

Хто такий святий Миколай?

Миколай жив в кінці ІІІ на початку IV століття. Довгий час був єпископом у Мирах в провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько 345 року. Усе своє життя присвятив справі милосердя. Тож ще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем. Чуда були якраз головною причиною поширення його швидкого й широкого культу.

Чудеса святого Миколая

За легендами, святий Миколай зробив багато добрих справ для людей, які, незважаючи на негаразди та біди, усім серцем вірили в диво. Святий Миколай таємно приносив у будинки бідних людей одяг, їжу, іграшки для дітей, ліки для хворих.

В Україні культ святого Миколая з’явився разом із християнською вірою. У численних народних переказах Миколай боронить людей від стихійного лиха. Найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Миколая... У давнину — святий Миколай також виступав як заступник перед небезпеками із степів. В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки.

Свято Миколая відзначалося з давніх-давен. На Західній Україні до цього дня випікають спеціальне печиво — "миколайчики", які кладуть дітям під подушки разом з іншими подарунками. На сході кроплять свяченою водою стайні, клуні, худобу. І саме після зимового Миколи розпочинався в Україні веселий "сезон" вечорниць — час веселощів, пісень, жартів, кохання і сватання.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Миколаю, прийди до нас з Раю".

Гори – це пам’ятники природи

11 грудня відзначається Міжнародний день гір (International Mountain Day), встановлений за рішенням 57-ї Генеральної Асамблеї ООН у січні 2003 року, – повідомляє Альманах визначних подій.

Генеральна Асамблея ООН закликала міжнародне співтовариство організовувати в цей день заходи на всіх рівнях з метою пропаганди значення стійкого розвитку гірських регіонів. У відповідній резолюції відзначена особлива актуальність дій, спрямованих на стійкий розвиток гірських регіонів.

Запрошуємо до абонементу наукової літератури переглянути книжкову виставку "Гори – це пам’ятники природи".

Василь Симоненко: погляд крізь час і простір

Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка розпочала свою роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Василь Симоненко: погляд крізь час і простір», яка присвячена 80-річчю від дня народження поета.

Бібліотека підготувала книжкову виставку "Завжди серед нас".