Ернст-Те́одор-Амаде́й Го́фман (нім. Ernst Theodor Amadeus Hoffmann
(стандартне скорочення в західноєвропейських мовах E. T. A. Hoffmann);
*24 січня 1776, Кенігсберг — †25 червня 1822, Берлін) — німецький
письменник, композитор, художник, представник романтизму. Псевдонім як
композитора — Йоганн Крейслер. Літературне життя його почалося з 36
років.
Австрійський письменник початку XX ст. Стефан Цвейг надзвичайно
влучно і точно охарактеризував головні складники дивовижного і
неповторного художнього світу Гофмана: «Неземний світ, зітканий із чар
та мрій, заселений фантастичними образами, — ось світ Е. Т. А. Гофмана.
Часом він добрий і світлий, як солодка мрія, а часом автор посеред
своїх мрій раптово згадує про себе і власну невтішну долю — тоді він
стає дошкульним і злим, спотворює людей до краю, обертаючи їх на
карикатурних чудовиськ, з навіженою втіхою прибиваючи портрети своїх
«покровителів», що пригнічують його і дошкуляють йому, до стіни своєї
зневаги... Хто витримав столітній іспит, той витримав його на віки, а
тому Е. Т. А. Гофман належить — про що цей нещасний, розіп'ятий на
хресті земної прозаїчності та вульгарності, навіть не здогадувався — до
вічної гільдії поетів і романтиків, що вигадали для життя, яке їм
дошкуляло, найоригі-нальнішу помсту, а саме: створювали життєві образи,
повніші й колоритніші, ніж ті, які створює наша дійсність».
Творчість Гофмана надзвичайно самобутня й оригінальна. Не лише в
німецькій, айв усій європейській літературі жодного схожого на нього
письменника не було.
Прихід у літературу. Бажання стати письменником з'явилось у
Гофмана далеко не відразу, адже перші кроки у своїй творчій біографії
він зробив як музикант і саме з музикою мав намір пов'язати своє
майбутнє. Гофман писав: «...відтоді, коли я почав писати музику, я
навчився забувати всі свої повсякденні клопоти, увесь світ. Це тому, що
світ, який виникає з тисячі звуків у моїй кімнаті, під моїми пальцями,
не сумісний ні з чим, що перебуває за його межами». Гофман - автор
численних музичних творів різноманітних жанрів, у тому числі й трьох
опер, одна з яких — «Ундіна» — стала першою німецькою романтичною
оперою. Як музичного критика Гофмана цінували за надзвичайно глибокі та
вдумливі спостереження найвідоміші композито-ри Європи. Не менш цікавим
був і доробок Гофмана-живописця: чудові театральні декорації,
ілюстрації до літературних творів, портрети, а також дотепні іронічні
карикатури.
До літератури Гофман звернувся в досить зрілому віці: у 30 років він
пише єною першу новелу «Кавалер Глюк» (надрукована у 1809 р.), а в
38-літньому віці видає тритомну збірку новел і повістей «Фантазії в
манері Калло» (1814). «Мене повністю захопила література, — писав у цей
час Гофман, — немовби у самому собі я відкрив казкове царство, яке,
виходячи з глибин мого єства, матеріалізувалося в образи і захищало мене
від натиску зовнішнього світу».
Всього вісім років тривала літературна творчість Гофмана, але за цей
період він встиг написати напрочуд багато: новели, казки, повісті, два
романи та чимало літературно-критичних статей.
Естетичні принципи. Творчість Гофмана належить до пізнього
етапу німецького романтизму. Як і у творах інших німецьких романтиків, у
творах Гофмана домінує елемент казковості, чудодійності, але
особливого зразка. Назвавши свою першу збірку новел «Фантазіями в
манері Калло», Гофман у вступі до першого тому пояснив, що свідомо
орієнтувався на творчу манеру французького барокового живописця першої
третини XVII ст. Жака Калло, у творах якого реальність і фантастика
поєднувалися так, що картини життя під його пером поставали водночас як
«щось дивно знайоме і водночас чуже». Як приклад, сам Гофман наводив
зразок одного з малюнків Калло, на якому ніс у чорта переростав у
рушницю, що націлювалась на праведника. Гофман мав на увазі таке
зображення дійсності, в якому елементи реальності подаються не у формі
самого життя, а за допомогою так званого гротескного образу, тобто
образу, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності,
протиставляються реальне та нереальне, ті чи інші сторони зображуваного
змальовуються у фантастично перебільшеному, загостреному вигляді. Саме
така художня манера притаманна творчості Гофмана, який започаткував у
німецькій романтичній літературі окрему — гротескно-фантастичну, або
гофманівську, — течію.
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Життя і казки Гофмана".
Немає коментарів:
Дописати коментар