Про Ліну Костенко всім є що сказати. Усім, хто просто читав її вірші та поеми, хто має душу і має совість.
Просто ці слова абстрактні, а Ліна Василівна — жива та конкретна, і сьогодні їй виповнюється 85 років.
Ліна Костенко не належить цій історії. Саме вона — і ніхто інший —
прищепила сотням тисяч українців непохитну певність у тому, що цензура —
це зло і злочин, а самоцензура дорівнює самогубству. Саме вона привчала
цих духовно вайлуватих і від природи не надто схильних до максималізму
та різкості, а по-іншому кажучи, не надто сміливих людей до того, що
слова «незалежність», «гідність» і «свобода» в українській мові існують
не просто так. Про неї циркулювали десятки історій — про її зухвалі
репліки, бездоганні афоризми, ризиковану жестикуляцію, про всі ці плащі,
шпаги, мантії і з викликом пронесені на політичні судилища квіти для
засуджених.
Тому вона, хоч і вся з історій, узагалі не належить історії, а
швидше навпаки — майбутньому. Вона його абсолютний слух. Тому її оцінки
настільки точні, а висновки завжди безпомилкові: «Ми є, тому що нас не
може бути».
(Ю.Андрухович)
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Всеперемагаюча творчість Ліни Костенко".
Немає коментарів:
Дописати коментар