Будівничий духовного відродження України

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819, містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першої фонетичної абетки для української мови, що попри низку внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.

Іван Франко називав Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Був дуже освіченим. Писав українською та російською.

В кінці 1850-их років Куліш уклав першу фонетичну абетку для української мови, в якій не було церковнослов'янських літер ѣ та ы, з'явилася літера g (на позначення ґ). Загалом саме правопис Куліша лежить в основі сучасної української абетки, хоча для цього первинна кулішівка пережила значну трансформацію.

З 1876 року кулішівку було заборонено в Російській імперії[4], натомість у 1890-их роках її у видозміненому вигляді було впроваджено у школах Галичини (на зміну етимологічному правопису), що дало поштовх до розвитку цього правопису.

Твори:
- перший україномовний історичний роман «Чорна рада»
- гумористичні оповідання:
«Циган»
«Пан Мурло»
«Малоросійські анекдоти»
- оповідання на тему нещасливого кохання:
«Гордовита пара»
«Дівоче серце»
- історичні оповідання:
«Мартин Гак»
«Брати»
«Січові гості»
- роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»
- романтично-ідилічне оповідання «Орися»
- інші твори:
«До кобзи»
«Заспів»
«Маруся Богуславка»
«Рідне слово»
«Святиня»
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Будівничий духовного відродження України".