У витоків професії

Перше вересня - День знань.

Саме з цього дня розпочинається незвіданий, цікавий і водночас нелегкий шлях до пізнання та нових звершень.

В цей день студентська родина нашого університету поповнилась першокурсниками.

Попереду Вас чекає багато творчої, наполегливої та самовідданої роботи, однак, ми впевнені, що кожен з Вас докладатиме максимум зусиль для того, щоб досягти найкращих результатів у навчанні та удосконаленні педагогічної майстерності, а бібліотека в цьому вам з радістю допоможе.

Саме для першокурсників бібліотекою організовано виставки "У витоків професії", мета яких представити студентам літературу яка обов’язково знадобиться під час навчання.

Запрошуємо до читальних залів та наукового абонементу переглянути ці цікаві книжкові виставки.

Науковий абонемент

Читальна зала №1

Читальна зала №2

Читальна зала №3

Читальна зала №4

Наукові здобутки наших викладачів

Бібліотека продовжує цикл виставок "Наукові здобутки наших викладачів".

Мета виставок - ознайомити читачів з численними працями викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути наукові здобутки викладачів кафедри географії та краєзнавства.

В Україні наша доля і воля

«Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її вічно живу і нову

і мову її солов'їну»

— В. Сосюра

24 серпня — це День незалежності України. Це свято передає дух патріотизму та гордості за свою націю, яка, пройшовши серйозні випробування, створила свою незалежну державу. Поступово країна стала частиною європейської спільноти й рівноправним членом міжнародних організацій.
Прийнято вважати, що історія України розпочалася з часів Київської держави, заснованої в 9 столітті. Протягом декількох сторіч Київська Русь була могутньою державою, однак у кінцевому підсумку вона розпалася на князівства.
Наступним етапом становлення Україні було утворення Козацько-Гетьманської держави, яка проіснувала трохи більше одного століття. Потім про українську державність замовкли до 20 століття. Лише національний рух 1917 року, який активізувався під час Жовтневої революції, привів до створення УНР (Української Народної Республіки).
Довгий шлях до власного Дня незалежності України народ пройшов і через радянський період. Після нетривалої україно-більшовицької війни, в ході якої УНР виявилася окупованою Німеччиною, в березні 1919 року День незалежності України відбувся Всеукраїнський З'їзд Рад, який прийняв конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Справжній День незалежності України настав 24 серпня 1991 року — після розпаду СРСР.
Запрошуємо переглянути книжкові виставки присвячені Дню незалежності України:

• читальна зала №1 "В усіх тисячоліттях і віках, нехай живе і квітне Україна";
• читальна зала №3 "В Україні наша доля і воля";
• читальна зала №4 "Духом завжди була вільною, залишалася Україною";
• абонемент наукової літератури "Україна: шлях до себе".

Бібліотека продовжує цикл виставок "Наукові здобутки наших викладачів".

Мета виставок - ознайомити читачів з численними працями викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути наукові здобутки викладачів кафедри ботаніки та методики викладання біології та до читальної зали №4 преглянути наукові здобутки викладачів кафедри загальної педагогіки та андрагогіки.

Будівничий духовного відродження України

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819, містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першої фонетичної абетки для української мови, що попри низку внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.

Іван Франко називав Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». Був дуже освіченим. Писав українською та російською.

В кінці 1850-их років Куліш уклав першу фонетичну абетку для української мови, в якій не було церковнослов'янських літер ѣ та ы, з'явилася літера g (на позначення ґ). Загалом саме правопис Куліша лежить в основі сучасної української абетки, хоча для цього первинна кулішівка пережила значну трансформацію.

З 1876 року кулішівку було заборонено в Російській імперії[4], натомість у 1890-их роках її у видозміненому вигляді було впроваджено у школах Галичини (на зміну етимологічному правопису), що дало поштовх до розвитку цього правопису.

Твори:
- перший україномовний історичний роман «Чорна рада»
- гумористичні оповідання:
«Циган»
«Пан Мурло»
«Малоросійські анекдоти»
- оповідання на тему нещасливого кохання:
«Гордовита пара»
«Дівоче серце»
- історичні оповідання:
«Мартин Гак»
«Брати»
«Січові гості»
- роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»
- романтично-ідилічне оповідання «Орися»
- інші твори:
«До кобзи»
«Заспів»
«Маруся Богуславка»
«Рідне слово»
«Святиня»
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Будівничий духовного відродження України".

Віра зміцнить наші душі

28 липня — День хрещення Київської Русі. Це свято існує всього кілька років, хоча і прославляє собою подію, що трапилася багато століть тому. Заснування цього свята пов'язано з підписанням 25 липня 2008 року указу президента України Віктора Ющенка «Про День хрещення Київської Русі-України». В указі сказано: «Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі».

Сама історична подія відбулася у 988 році. Вона стала ключовою і вирішальною в подальшому розвитку всієї Київської Русі. Хрещення пов'язують із ім'ям князя Володимира Великого, якого церква визнала святим рівноапостольним. У 983 році військо князя Володимира здійснило похід на ятвягів. Князь захопив Херсонес, який тоді належав Візантійській імперії і зажадав руки Анни, що була сестрою візантійських імператорів Василя і Костянтина. Інакше Володимир Святославович погрожував завоювати Константинополь. Однією з умов шлюбу стало прийняття Володимиром християнства.

Перед хрещенням Володимир раптово осліп, тому Анна вирішила прискорити процес прийняття віри Володимиром, щоб той зцілився. І диво сталося: під час обряду хрещення Володимир прозрів, вигукнувши: «Тепер я побачив Бога Істинного!». Оцінивши всю значущість події, багато людей пішло за князем. А в 988 році була хрещена вся Київська Русь. На її території почали активно зводити православні храми. Один з храмів Володимир Великий побудував в Херсонесі, який повернув Візантії в якості викупу за дружину.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Віра зміцнить наші душі".

Переможна хода батька та сина (Дюма-батько, Дюма-син)

24 липня - 212 років від дня народження ОЛЕКСАНДРА ДЮМА (батька)  (1802-1870), французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом.

Дюма написав безліч історико-пригодницьких романів і п'єс, які принесли йому неймовірний успіх і всесвітню славу. Найбільш відомі його твори — «Три мушкетери» (1844), «Двадцять років потому» (1845), «Віконт де Бражелон» (1848-1850), «Королева Марго» (1845), «Граф Монте-Крісто» (1845 — 1846).

Найбільшого успіху як драматург Дюма домігся завдяки історичній драмі «Генріх III і його двір», яка була поставлена ??в 1829 році на сцені театру Французької Комедії. У 1852-1854 роках вийшло в світ саме об'ємне твір Олександра Дюма — «Мої мемуари».

27 липня - 190 років від дня народження ОЛЕКСАНДРА ДЮМА (сина) (1824-1895), французького письменника (драматурга, прозаїка, поета), члена Французької академії з 1874.

У 1847 року написав збірку віршів «Гріхи юності», в 1848 — роман «Дама з камеліями», що став літературною основою для опери Джузеппе Верді «Травіата».

Пізніше Дюма написав п'єсу «Дама з камеліями», котра одразу набула популярності. Неодноразово ставилась у театрах всього світу, головну роль в ній грали такі великі акторки, як Елеонора Дузе чи Сара Бернар. Не оминуло п’єсу увагою і кіно, починаючи від німих екранізацій і до сьогодення.

Запрошуємо до абонементу художньої літертури переглянути книжкову виставку "Переможна хода батька та сина (Дюма-батько, Дюма-син)".