День слов’янської писемності й культури

Це свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I «Про День слов’янської писемності і культури ».

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності .

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності , фундамент усіх слов`янських літератур.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

 

До свята бібліотека підготувала цікавий книжковий перегляд стародруків "Нетлінний скарб". Виставка викликала великий інтерес як у викладачів так і у студентів.

Проблеми біорізноманіття на тлі глобальних процесів

22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity).

Цей День був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН (ГА ООН) у 1995 році в спеціальній резолюції на основі рекомендації Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття (КБР), яка відбулася в 1994 році.

Біологічне різноманіття - це всі можливі форми життя на планеті, число яких сьогодні стрімко скорочується. Вимирають рослини, зникають з лиця Землі тварини і ліси. Турбота про подальшу долю біологічного різноманіття видів на планеті виразилася в тому, що на Конференції ООН з навколишнього середовища і стійкого розвитку, що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, було запропоновано всій світовій громадськості, в першу чергу, звернути увагу на збереження біологічного розмаїття - як живих видів, так і екологічних систем. У зв'язку з цим, була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття, і сьогодні її сторонами є близько 200 держав. Цілі, до яких прагнуть країни, що приєдналися до Конвенції, очевидні: збереження біологічного різноманіття живих видів і екологічних систем, стале використання компонентів біологічного різноманіття та отримання вигод від використання генетичних ресурсів.

Головне завдання Міжнародного дня біологічного різноманіття - звернути увагу громадськості на проблему безповоротного зникнення з Землі багатьох представників флори і фауни. За даними ООН, під загрозою зникнення перебуває понад 7 тисяч видів тварин і майже 60 тисяч видів рослин.

Запрошуємо до абонементу наукової літератури переглянути книжкову виставку "Проблеми біорізноманіття на тлі глобальних процесів".

Екскурсія до ботанічного саду

Сьогодні співробітники бібліотеки сходили на екскурсію у ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.

Історія заснування ботанічного саду у м. Полтаві своїми коріннями сягає початку XX століття. На території близько 5,25 га було створено агробіологічну станцію при тодішньому педагогічному інституті. Станція являла собою плодовий сад з овочевою і польовою сівозмінами та використовувалась як навчальна база виключно для студентів природничого факультету вузу. Упродовж 60-80-х років було закладено квітники з однорічними і багаторічними культурами, створено альпійські гірки, зібрано велику колекцію кактусів.

У 1990 році збудовано нову оранжерею площею 200 м2, де сьогодні налічується близько 600 видів, форм і різновидностей рослин із різних куточків земної кулі, рослин відкритого грунту — близько 500 видів. Завдяки праці співробітників станції та викладачів кафедри ботаніки у 1989 році станції було надано статус Ботанічного саду.

Ботанічний сад розташований на рельєфній території східної частини міста. Сад містить кілька відділів: дендрарій, відділ квітково-декоративних рослин, музей українського квітникарства під відкритим небом, зелений клас, альпійську гірку, відділ сільськогосподарських та лікарських культур, плодовий сад.

Дендрарій розміщений на південному схилі ботанічного саду на площі майже 1,8 га. Він складається з ділянки парку, де в основу розміщення порід покладено ландшафтно-пейзажний принцип. Колекція дерев та чагарників налічує 136 видів.

Помітне місце в експозиції саду займає Музей українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом. Тут зростають дуб звичайний, що символізує довголіття та міцність, береза бородавчаста — оберег господаря і родини, верба ламка — символ повноти життя, довголіття і жіночої краси.

Під скляним дахом оранжереї водночас розмістилися «полтавські» тропіки, субтропіки та пустеля. Колекція засушливих районів Землі представлена рослинністю Африки та Південної Америки. Численні кактуси з яскравими плодами та юкки серед кам’яних брил імітують пустелю, агави викликають зацікавленість зовнішнім виглядом і біологічними властивостями.

Не менш цікавою є група рослин — представників субтропіків: рожево-білі олеандри, мирти, гібіскуси, цифомандри.

Колекція тропіків широко представлена мешканцями дощових лісів — фікусами, велетенськими ліанами. Над міні-басейном розкинулись зарості циртоміума дворядного та гігантської ліани монстери делікатесної. Добре акліматизувалася в оранжереї і драцена, або драконове дерево, представлене декількома видами. Над усім цим здіймаються велетенські пальми заввишки до 10 метрів, фінікові пальми з плодами і віяльні — ерітерія, сабаль, трахікарпус з ароматними суцвіттями.

Колекція рослин в оранжереї постійно поповнюється новими видами. Організованим групам відвідувачів надається можливість придбати паростки рослин та квітів.

Сузір'я країн Європейського союзу

17 травня полтавці святкували День Європи.

Полтавський національний педагогічний університет представив відвідувачам свята захоплюючу розважальну програму з таняцями та вікторинами.

Бібліотека підготувала цікаву книжкову виставку "Сузір'я країн Європейського союзу".

Цікаве зі світу науки

У третю суботу травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки – День науки, встановлений Указом Президента від 14.02.1997 № 145/97. Цьогоріч він припадає на 17 травня.

День науки – відносно молоде свято для українських учених, хоча Національна академія наук України (НАНУ) була створена ще 27 жовтня 1918 року.

Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання.

Без наукового працівника, без педагога держава не має майбутнього. Їхня наполеглива праця примножує здобутки в науці, вихованні громадян нашої країни. Адже ці люди – це справжні сіячі й садівники на ниві суспільного буття, які творять нове, вирощують зерна мудрості, добра, людяності.

Розвиток науки, ефективне використання результатів наукової діяльності, впровадження новітніх технологій – запорука економічного зростання держави. Разом з тим це – основа інтелектуального потенціалу нації, її гідного майбутнього.

До цього дня в усіх куточках країни проходять тижні науки, цікаві заходи шкільних наукових товариств, Малої академії наук, дні відкритих дверей в академічних установах і вищих навчальних закладах, виступи провідних вітчизняних та іноземних вчених із популярними лекціями, виставки, екскурсії до лабораторій та музеїв, засідання круглих столів, презентації інноваційних розробок, демонстрації науково-популярних фільмів тощо.

Щиро вітаємо науковців зі святом творчої праці – Днем науки!

Бажаємо усім вченим, науково-педагогічним працівникам університету міцного здоров’я, творчої наснаги, невтомності у новаторському пошуку та примноження його результатів.

Нехай зерна науки дадуть добрі сходи і зростуть у душах української молоді врожаєм мудрості та натхнення. Нових вам відкриттів, новацій та звершень!

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Цікаве зі світу науки".