Полтава – місто музеїв

День музеїв щорічно 18 травня відзначається у всьому світі, оскільки це професійне свято хранителів загальнолюдської історії, культури й національних цінностей.

У 2013р. в Полтавській області працювало 12 літературних, 14 комплексних (краєзнавчих), 6 історичних та 4 художніх музеї, де було виставлено 61 тис. експонатів, з якими ознайомились 627 тис. відвідувачів.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Полтава – місто музеїв".

Виховання особистості в інформаційному суспільстві

Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства відзначається 17 травня. Цього дня вітають усіх програмістів, системних адміністраторів, інтернет-провайдерів, веб-дизайнерів, редакторів інтернет-видань та інших людей, які зайняті у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Свято встановлено Генеральною асамблею ООН у 2006 році. До цього з 1969 року за рішенням сесії Адміністративної ради Міжнародного союзу електрозв'язку свято відзначалося як Міжнародний день електрозв'язку або Всесвітній день телекомунікацій. Дату 17 травня обрано тому, що цього дня в Парижі було підписано першу Міжнародну телеграфну конвенцію, а також засновано Міжнародний союз електрозв'язку (International Telecommunications Union, ІТU).

З 1932 року ІТU є спеціалізованою установою ООН. Її мета - сприяння розвитку міжнародного співробітництва для поліпшення і раціонального використання всіх видів електрозв'язку (телеграфного, телефонного та радіо). Сьогодні в ІТU входять понад 180 країн світу.

 

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Виховання особистості в інформаційному суспільстві".

Європейський вибір України

У 2014 році День Європи в Україні відзначають 17 травня. Свято завжди відзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році.

Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.

Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи, на Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС.

Одним з головних місць, де має відбуватися святкування Дня Європи в Україні, можна назвати двометровий геодезичний знак, який символізує географічний День Європи на Україні центр Європи, що знаходиться на правому березі річки Тиса в Закарпатті.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Європейський вибір України".

Сім’я – ключ до щастя

 

Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеєю ООН, це свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.

Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні.

Основною цінністю, яку переслідують організатори заходів до цього свята, є єдність рідних людей. Тільки розуміння, готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину, самовідданість та любов можуть зробити життя кожної родини більш щасливим. Тому в ООН вважають, що все суспільство має працювати на те, щоб ці цінності не зневажалися.

Безумовно, сім'я є основою суспільства, основою життя, основою передачі культурного досвіду наступним поколінням людей. Це лише кілька з цілої низки причин, за якими слід відзначати Міжнародний день сімей. Щорічно для цього свята вибирається нова тема.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути цікаву виставку "Сім’я – ключ до щастя".

Перший симфоніст української прози

Пана́с Ми́рний (Панас Якович Рудченко; *1 (13) травня 1849, Миргород — †28 січня 1920, Полтава) - український письменник великого епічного таланту, драматург. Його названо корифеєм української прози. Літературу він розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення (твори повинні активно втручатися в життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього).

Творча спадщина Панаса Мирного представлена романами («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»), повістями, оповіданнями, новелами, драмою «Лимерівна», комедіями.

Особливості творчості:

• усе життя Панас Мирний писав поезії, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу»;

• улюбленою темою письменника були життя і праця, мрії і сподівання селянства. Справжнє мистецтво пов’язане з народним життям, стоїть на сторожі інтересів трудівників – такими принципами керувався Панас Мирний у своїй творчості.

Бажали ми народові свободи, Бажали ми, щоб очі він розкрив, І, як другі освітні народи, Для поступу, для правди й щастя жив (Панас Мирний).

• започаткува в нову жанрову систему: психологічне оповідання й новела, соціально-психологічний роман і повість, художній нарис, сатирична казка;

• широта і вільний вияв думки в реалістичному осмисленні усієї складності життя людини;

• увага до духовного світу особистості, яка прагне духовно повноцінного буття;

• глибокий психологізм творення характерів персонажів;

• використання в розкритті характерів вільної композиції, поєднання розповіді з оповіддю, зміщення часових параметрів, використання прийомів спогадів, сновидіння, марення головного героя;

• порушення проблеми ролі української інтелігенції в суспільному житті, письменник подає різні типи інтелігентів.

Запрошуємо до абонементу художньої літератури переглянути книжкову виставку "Перший симфоніст української прози".

Величне свято Перемоги

День Перемоги, який є одним з найбільш шанованих свят у СНД, відзначається 9 травня. Це свято — радісне і одночасно сумне нагадування про історичну перемогу людства над фашизмом. Велика Вітчизняна війна почалася в 1941 році.

Шлях радянської армії до Дня Перемоги був дуже складним. У цій війні полягли мільйони громадян радянських республік. Вирішальною в цьому протистоянні виявилася Берлінська операція, в якій були задіяні понад 2,5 мільйонів осіб. Всього за добу армія СРСР втратила в Берліні 15 000 чоловік, а за час всієї операції — 78 000 чоловік.

Крім того, за два тижні постійних боїв Червона Армія втратила величезну кількість бойових машин, у тому числі мінометів і літаків.

9 травня 1945 року в Москву був доставлений акт про капітуляцію, підписаний представниками Німеччини. Це і було головне свідчення перемоги над фашистською Німеччиною. Історичну подію Радянський Союз відзначав на Параді Перемоги 24 червня 1941 року. День Перемоги символізує героїзм і сміливість радянських солдатів, які йшли проти ворога, ризикуючи життям. І саме ця відвага допомогла їм завоювати найважливішу перемогу над ворогом для всього світу.

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкові виставки:

 

•  науковий абонемент "Величне свято Перемоги";
• читальна зала №1 "Знов білим цвітом вкрилися сади, І знов приходить свято Перемоги";
• читальна зала №3 "Хай буде мир, хай більше не горить у пеклі війн твоє життя, людино!".

Жива душа поетова святая

Цьому поетові на Полтавщині встановлено 39 пам'ятників та 2 пам'ятних знаки. Мова – про Великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Твори Великого Кобзаря Тараса Шевченка відомі у всьому світі. Саме тому на Земній кулі встановлено близько 1200 пам'ятників поетові. Вшанували пам'ять Тараса Шевченка і в Полтаві. 12 травня 1926 року у Петровському парку з'явилася скульптура Кобзаря. Щоправда, його встановленню передував великий конкурс. Чимало скульпторів та архітекторів спробували свої сили у ньому. А перемогу та право створити монумент на честь Тараса Шевченка отримав наш земляк Іван Кавалерідзе. Утім ще задовго до цього у Полтаві з'явився живий пам'ятник поетові.

Після смерті Тараса Шевченка у нас у Полтаві у 1861 році в травні посадили живий пам'ятник – дубок. Його посадили на Павленках, де бувший сад Гуссона. Він зараз є, він огороджений. Біля нього встановлена дошка, на якій написано «Дуб-пам'ятник Тарасові Шевченку».

Тарас Шевченко неодноразово бував на Полтавщині, тут писав твори і малював. Саме за його ескізом відновили садибу Івана Котляревського. Тож пам'ятник навпроти Полтавського Краєзнавчого музею неодмінно повинен був з'явитися у нашому місті. Цей монумент, розповідає Валерій Волосков, зовсім незвичайний у мистецькому плані.

У 20-х роках скульптори, архітектори захоплювалися таким стилем, як конструктивізм, кубізм. Були такі пошуки у мистецтві. Саме цю роботу Кавалерідзе зробив у стилі кубізму.

Під час фашистської окупації пам'ятник зазнав пошкоджень. Під час свого візиту до Полтави у 1947 році Нікіта Хрущов звернув увагу на те, що монумент необхідно відновити. А крім нього встановити ще один – бронзовий. Вже існуючий пам'ятник відреставрували, а задумки про новий так і залишилися нездійсненними.

 

 

Читальна зала №2 завершує цикл виставок присвячених Тарасу Шевченку. Запрошуємо переглянути виставку яка презентує пам’ятники поставлені великому Кобзареві.