Одне святеє слово: Україна

Із тисяч народів світу майже двісті виросли у нації. Створили свої держави, визнані спільнотою. Серед них – Україна.

Шлях незалежної держави до мети завжди був і лишається тернистим, нелегким. Але ми ніколи не опускаємо рук, як би тяжко не було. Адже хто, як не ми знаємо, що вихід є, і є завжди! Бо ми, українці, маємо найбільшу силу – ми сильні духом!

Хто, як не ми краще розуміємо сутність поняття воля та єдність. Ми вільні і ми разом!

Хто, як не ми маємо здатність радіти простим речам, помічати неповторне у буденному. Бо це над нами розстелилось найблакитніше небо і над нами світить найясніше сонце!

 

 

 

Вітаємо всіх зі святом і запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкові виставки:

• науковий абонемент "З Україною в серці";
• читальна зала №3 "Україна – незалежна держава";
• читальна зала №4 "Одне святеє слово: Україна".

Вся сила моя і вся слабкість моя – сталеве перо і чорнило

Осип Степанович Маковей (23 серпня 1867, м. Яворів, нині Львівської області — 21 серпня 1925, м. Заліщики, нині Тернопільської області) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.

Поетична спадщина О. Маковея, як і вся його творчість є цікавим, оригінальним і значним явищем в українській літературі. Його поетичні твори різноманітні за темами, мотивами, образами.

Проживаючи в Заліщиках, О. Маковей написав ряд оповідань, нарисів, фейлетонів, віршів, поем: «Як Шевченко шукав роботи» (1919), «Кроваве поле» (1921), «Примруженим оком» (1923) та інші.

Осип Маковей – автор багатьох ліричних пісень, частина яких стала народними. Його вірші «Сон», «Ми - гайдамаки», «Там, за лісом», «Марш Заліщицької молоді» та інші покладені на музику місцевими композиторами, їх виконують самодіяльні колективи району.

До 150-річчя від дня народження Осипа Маковея сектор культурно-просвітницької роботи підготував тематичний список "Вся сила моя і вся слабкість моя – сталеве перо і чорнило".

Пам'яті літам не стерти

 

Володимир Олександрович Пащенко (*14 серпня 1947, Дружба, Решетилівський район, Полтавська область — †19 квітня 2010, Київ) — український учений у галузі релігієзнавства та педагогіки вищої школи, доктор історичних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України.

Ректор Полтавського Національного педагогічного університету імені Короленка. Заслужений працівник освіти України.

Народився 1947 року у селі Дружба Решетилівського району Полтавської області. Закінчив філософський факультет Національного університету імені Тараса Шевченка. Працював учителем історії на Київщині.

З 1975 року в Полтавському державному педагогічному інституті (університеті) імені В. Г. Короленка. З вересня 1990 по липень 2008 року — ректор університету.

В останні роки життя Володимир Пащенко — професор кафедри філософії та історії України, голова спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій з педагогіки, а також член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій з релігієзнавства при Інституті філософії НАН України.

Автор понад 370 наукових публікацій.

Лауреат премій імені Панаса Мирного (2000, 2001, 2007), Івана Котляревського (2007), Володимира Короленка та інших. Голова Полтавського відділення Малої академії наук України та обласного відділення Українського фонду культури.

Кавалер ордена Миколи Чудотворця Міжнародного фонду «За примноження добра на Землі», нагороджений срібною медаллю Оксфордського університету за наукові досягнення та іншими відзнаками.

 

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Пам'яті літам не стерти".

Щаслива незалежність духу

 

Володимир Олександрович Базилевський (*14 серпня 1937, селище Павлиш, нині смт Онуфріївського району Кіровоградської області) - відомий український поет, критик, публіцист, чий талант живиться з джерела історії України, спадщини її митців і духовидців.

Тому на ліриці Володимира Базилевського помітний відбиток філософських міркувань й особистого гіркого досвіду осягання людського життя.

Живе й працює в Києві.

Член комітету Національної премії України ім. Т.Шевченка (з 09.1999).

Народився 14.08.1937 у смт Павлиш Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл. Закінчив філологічний факультет Одеського університету ім. І.Мечникова (1962).

Член Спілки письменників України (з 1972).

Автор книг:

"Поклик простору" (1977),

"Допоки музика звучить" (1982),

"Чуття землі небесне" (1983),

"Труди і дні" (1984),

"Вибране" (1987),

"Колодязь" (1988),

"Вертеп" (1992),

"Вокзальна площа" (1995) та ін.

Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1996, за книгу "Вертеп"), літературної премії ім. П.Тичини (1990, за книгу "Колодязь").

До 80-річчя від дня народження Володимира Базилевського сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Щаслива незалежність духу".

Нільс Абель – засновник математичного аналізу

Нільс Генрік Абель (норв. Niels Henrik Abel; 5 серпня 1802 — 6 квітня 1829) — норвезький математик.
Довів нерозв'язність в радикалах загальних алгебраїчних рівнянь 5-го і вищих степенів (1824 рік).
Знайшов функції, що не інтегруються за допомогою елементарних функцій; це привело Абеля до відкриття еліптичних і гіпереліптичних функцій.
Дослідив інтеграли, названі на його честь абелевими. Інші важливі праці Абеля відносяться до теорії рядів.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Нільс Абель – засновник математичного аналізу".