У вихорі танцю

Всі любителі хореографії можуть відзначати Міжнародний день танцю 29 квітня. З 1982 року це свято щорічно об'єднує всіх людей світу, які не тямлять своє життя без танцю. Придумали це свято молодості, ритму та емоцій в організації ЮНЕСКО, вибравши для його відзначення дату народження відомого балетмейстера з Франції Жана-Жоржа Новера. Він став теоретиком хореографічного мистецтва, завдяки чому його прозвали батьком сучасного балету.

Відомо, що чоловік, ім'я якого пов'язане з появою цього свята, обгрунтував принципи балету деяких жанрів. Вони були викладені в його праці «Лист про танець і балети». Саме вишукування Новера вплинули на розвиток такого жанру, як балет-п'єса, який вимагає єдності пантоміми, танцю, музики і мистецтва.

День танцю відзначають люди, що працюють в області опери та балету, а також всі, хто причетний до танців різних видів. Зазвичай у цей день проводяться фестивалі хореографії, а також звітні концерти творчих танцювальних колективів.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "У вихорі танцю".

Книга - унікальне творіння людства

Те, що книга – джерело знань, сьогодні знають навіть наймолодші читачі. Але, крім цього, книга є «Унікальним засобом самовираження, просвіти й комунікації». Так заявляє Генеральний директор ЮНЕСКО Коітіро Мацуурі у своєму посланні з приводу Всесвітнього дня книги і авторського права, яке відзначається 23 квітня.

Символічно день 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія дарували троянду за кожну куплену книжку. А для світової літератури цей день є символічним.

Свято, ідея організації якого належить Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, сьогодні відзначається в десятках країн світу.

23 квітня – знаковий день для світової літератури: в цей день окрім Сервантеса померли Шекспір, Інко Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський.

Цього дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Беручи до уваги цей факт, цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення у читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку і заснувала Всесвітній день книги і авторського права.

Звичайно, діяльність, пов’язана з популяризацією книг та читання, не може обмежитися лише одним днем. Але саме 23 квітня відбувається багато заходів, які привертають увагу до книжкової справи. Зокрема, відбувається проголошення Всесвітньої столиці книги, проводяться виставки, громадські читання, освітні заходи у навчальних закладах, симпозіуми, присвячені проблемам захисту інтелектуальної власності та книговидання.

Успіх Всесвітнього дня книги і авторського права залежить, в першу чергу від підтримки з боку всіх зацікавлених сторін – авторів, видавців, педагогів, бібліотекарів, громадських діячів і приватних осіб.

В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Афоризми про книгу і читання

• Книга є альфа і омега усякого знання, початок початків кожної науки. Цвейг С.

• Хороша книга – це дарунок, заповіданий автором людському роду. Аддісон Д.

• Кращі книги ті, про які читачі думають, що вони могли б написати їх самi. Паскаль Б.

• Читання хороших книг відкриває нам приховані у наший власній душі думки. Пьєрмон Ш.

• Деякі книги слід тільки покуштувати, інші – проковтнути і лише небагато – пережувати і переварити. Маколей Т.

• Уміння читати хороші книги зовсім не рівносильно знанню грамоти. Герцен O.

• Погані книги можуть так само зіпсувати нас, як і погані товариші. Фiлдiнг Г.

• Вчасно прочитана книга – величезний успіх. Вона здатна змінити життя, як не змінить її кращий друг і наставник. Павленко П.

• Хороша та книга, яку відкриваєш, передчуваючи, а закриваєш, збагатившись. Олкотт А.

• Книга так захопила його, що він її захопив з собою. Кроткий Е.

• Я люблю час від часу відвідувати друзів, просто щоб поглянути на свою бібліотеку. Гезлітт У.

• Це ж як треба любити читати, щоб таке читати!

• Книги роблять людину розумною, а газети – нервовою.

 Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення і запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Книга - унікальне творіння людства".

Він мав талант людяності

Григорій Михайлович Тютюнник — український прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920p. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. З 1938р. майбутній письменник — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна.

Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалось в пам'яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. В післявоєнні роки був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну і напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складають збірка оповідань «Зорані межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника побачила світ збірка поезій воєнного часу «Журавлині ключі» (1963).

Роман Г. Тютюнника «Вир» (1960 — 1962) посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

Г. Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостро-актуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Він мав талант людяності".

Перші кроки молодого психолога

 

Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, про її стани та почуттях, про самопізнання та соціальні ролі.

Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.

Дане свято — це привід сказати «спасибі» людям, які розділяють чужі проблеми, горе і радості, а також допомагають іншим знаходити себе в цьому житті.

 

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Перші кроки молодого психолога".

Видатні особистості мого навчального закладу

 

Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті проходить науково-практичний семінар "Видатні особистості мого навчального закладу".

Співорганізаторами заходу виступила Студенська рада нашого університету та міська спілка шкільних лідерів.

 

Студрадою було підготовлено стенд з видатними випускниками нашого університету а бібліотека презентувала книжкову виставку "Вершини мудрості й таланту (відомі короленківці)".

Природа просить захисту

Тенденції останніх десятиліть наочно переконують, що сучасний світ опинився на межі катастрофи планетарного масштабу. Руйнівні урагани, повені, буревії, забруднення повітря, ґрунту та води, винищення величезної кількості представників тваринного та рослинного світу та цілих екосистем, нарешті загрозлива тенденція кліматичних змін – все це говорить про те, що людство постало перед дилемою: або воно змінить своє ставлення до природи, або незабаром перестане існувати.

Щоб пробудити приспану пильність homo sapiens, спонукати його до негайних дій передова світова спільнота й започаткувала Всесвітній День Довкілля.

Всесвітній День Довкілля був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1972 році до відкриття Стокгольмської конференції "Людське середовище". Інша резолюція, ухвалена Генеральною Асамблеєю в той же день, призвела до утворення ЮНЕП – Програми ООН зі збереження довкілля. ЮНЕП – це основний орган Організації Об’єднаних націй в галузі навколишнього середовища, що покликаний забезпечити керівництво й сприяти співробітництву в інтересах навколишнього середовища шляхом стимулювання діяльності, інформування й надання допомоги країнам і народам з метою поліпшення якості їхнього життя, не завдаючи збитків майбутнім поколінням.«Нехай земля квітує всюди – природу збережімо, люди!!!» Всесвітній День Довкілля – це подія з різноманітними акціями по всій Землі: вуличні ралі, велосипедні паради, зелені концерти, конкурси творів та плакатів у школах, висадка дерев, а також прибирання територій та збір сміття. Святкування цього Дня розраховане на те, щоб привнести людський чинник в питання охорони довкілля; дати людям можливість активно сприяти стійкому і справедливому розвитку; сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади. В країнах, що переймаються проблемами довкілля, президенти, прем’єр-міністри, міністри охорони навколишнього природного середовища та губернатори не лише проголошують заяви, в яких зобов’язуються піклуватися про довкілля, але й підкріплюють свої слова конкретними діями.

День довкілля відзначається у нашій державі з 1998 року згідно Указу Президента України «Про День довкілля». Третьої суботи квітня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань. У цьому році День довкілля припадає на 18 квітня.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Природа просить захисту".

Христос воскрес і дух наш воскресає

«Свято свят і торжество торжеств», — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.

Цікаві факти про Великдень

У I столітті смерть і воскресіння Христа відзначалися раз на тиждень - п'ятниця була днем посту і скорботи на згадку про страждання Христа, а неділя була днем веселощів.

Святкування Пасхи в першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення було встановлено на Першому Нікейському соборі в 325 р.

З колишніх країн СРСР тільки в Білорусі і католицька, і православна Пасха вважаються державними святковими днями.

У ранньохристиянських церквах Малої Азії свято раз на рік відзначалося спільно з іудейським Великоднем - 14 нісана.

Внаслідок календарної реформи, запровадженою в XVI столітті, дати Великодня у православних і католиків не збігаються.

У більшості держав Європи, а крім того в Австралії, свято Великодня вважається державним. У ряді держав вихідним днем вважається або Страсна п'ятниця, або понеділок після Великодня.

Найбільшу у світі паску вагою більше 2 тонн і висотою в 2,4 метра спекли у 2011 році в селищі Ялта Донецької області.

У давнину було прийнято, щоб у перший день Великодня господині залишалися вдома, а чоловіки ходили з поздоровленнями до своїх близьких та знайомих. Столи були накриті весь день і на них вже стояли скоромні (не пісні) страви. Великодній стіл зазвичай прикрашали переважно холодними стравами: запечений баранчик, смажена телятина, свинячі окости. Подавати в цей день рибу було не прийнято.

Найстаріша паска в світі була спечені у Страсну п’ятницю в 1821 році. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман. Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа.

У 2010 році у Софійському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок. Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно “Погляд у вічність” вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії, і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.

На території Канади, в містечку Вегревілль, розташованому на схід від Едмонтона і населеному, переважно, етнічними українцями, знаходиться найбільше в світі пасхальне яйце. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м. Ця «писанка» вагою близько 2270 кг зроблена з уламків літаків. Виготовили цей пам’ятник на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.

З нагоди свята бібліотека підготувала книжкові виставки:

 

• читальна зала №1 "Писаночка Великодня – з неба ласка йде Господня!";

 

• читальна зала №4 "Христос воскрес і дух наш воскресає";

• науковий абонемент "Великдень: віра і вірування".

«Космічні» українці

Українці давно змусили увесь світ шанувати наш «космічний» потенціал. Українські науковці змінювали історію своїми винаходами, а численні космонавти (хай і під різними прапорами) безстрашно виконували місію землян у Всесвіті.

Наші земляки стали основоположниками астрофізики у світі, розробили теорію радіовипромінювання Сонця та метод визначення швидкості осьового обертання зірок, вперше здійснили зварювання у відкритому космосі. Саме українець Микола Бобровников з’ясував, що, на відміну від комет, астероїди світяться віддзеркаленим світлом Сонця.

Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини в космос, теж був українець. Під керівництвом нашого земляка створено пілотовані космічні кораблі, на яких уперше в історії людина вирушила в космічний політ. Саме українець дав перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі і розробив цілу серію різних бойових ракет.

Серед українців–астронавтів — очільник НАСА Михайло Яримович, віце–президент «Боїнг Флорида Оперейшинз» у космічному центрі Джона Кеннеді Едвард Мельник, один із найвідоміших у США науковець із дослідження космосу Карл Саган.

Про те, чим українці відзначилися в космосі, «УМ» розповідає з нагоди Дня космонавтики, який відзначатимуть у понеділок. Чергова добірка історій створена за сприяння проекту «Українці у світі» (автором якого є голова Всеукраїнського об’єднання «За Помісну Україну!» Петро Ющенко).

Перша жінка у відкритому Космосі

Доля Світлани Савицької була визначена ще з дитинства — народилася вона в родині двічі Героя Радянського Союзу маршала авіації Євгена Савицького, українця за походженням. Світлана встановила 15 світових рекордів на реактивних літаках. А в 1982 році здійснила свій перший політ у космос як космонавт–дослідник на борту корабля Союз Т–7. А під час другого, через два роки, першою з жінок здійснила вихід у відкритий космос.

Наші в НАСА

Михайлові Яримовичу вдалося зробити приголомшливу «космічну» кар’єру. Народившись у 1933 році в Польщі (на українському Підляшші) в родині українців, він став одним із керівників Національного космічного агентства (НАСА) США, очолював проекти створення орбітальних станцій для міжпланетних польотів. Свого часу Михайло Яримович устиг попрацювати в Парижі як директор групи консультантів НАТО з аерокосмічних досліджень і розвитку, посідав відповідальні пости в Національному комітеті США з аеронавтики і дослідження космічного простору. Він також відповідав за всі оборонні проекти Військово–повітряних сил США, включно із системою навігації GPS, був, по суті, головним науковцем Військово–повітряних сил США. Нашого земляка призначили відповідальним за функціонування систем космічних кораблів «Аполлон», він був одним із тих, хто реалізував проект польоту на Місяць. А за президентства Рейгана Яримович став одним з активних учасників реалізації проекту SDI (Ініціатива стратегічної оборони, або «зоряні війни»).

До речі, після проголошення незалежності України Михайло Яримович плідно співпрацював зі своєю історичною батьківщиною. За його участю реалізується міжнародний проект «Морський старт» (Sea Launch), де використовується українська ракета «Зеніт». Яримович — іноземний член НАН України, почесний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук. Крім того, Михайло — активний учасник громадського українського життя США. А з 1996 року Михайло Яримович — президент Міжнародної академії астронавтики, яка об’єднує понад 1000 найвидатніших науковців світу в галузі космонавтики.

Автор бестселерів про космос у США

Нащадок західноукраїнських емігрантів Карл Едвард Саган, який народився в Нью–Йорку, став родоначальником науково–просвітницького жанру літератури, присвяченого космічному майбутньому людства. Карл Саган викладав астрономію в Гарвардському університеті і працював у Смітсонівській астрофізичній обсерваторії. Від 1968 року й до кінця життя Саган був професором астрономії та космічних досліджень Корнеллського університету.

Карл Саган — один із найвідоміших учених світу, засновник Планетного товариства, що об’єднало землян, які цікавляться Космосом, майбутнім планети Земля. Зокрема, Саган та його колеги опублікували наукову працю — попередження людству про наслідки ядерної війни на Землі (можливе охолодження атмосфери й прихід «ядерної зими»). Учений змоделював синтез органічних сполук, що зародилися у первинній атмосфері Землі. Він — автор «парникової моделі» атмосфери Венери. Саган також відомий своїми дослідженнями поверхні Марса, Юпітера. Учасник програм вивчення Венери. Автор популярних у світі книг та телесеріалів, присвячених позаземним цивілізаціям, лауреат престижної у США Пулітцерівської премії за книгу «Дракони Едему. Роздуми про еволюцію людського мозку» (1977). Провідною ідеєю діяльності вченого було вивчення проблеми виникнення життя на Землі та можливості його пошуків у Всесвіті. І Саган неодноразово наголошував, що це захоплення пробудив у ньому астрофізик українського походження Йосип Шкловський. Книга останнього «Всесвіт, життя, розум» супроводжувала молодого Карла Сагана всюди.

У 1980 році книга Сагана «Космос» стала найтиражнішим за всі часи науково–популярним виданням англійською мовою. Компанія PBS зняла однойменний науково–популярний фільм з автором у ролі ведучого. Серіал став найпопулярнішим за всю історію державного телебачення: його дивилися 500 мільйонів глядачів у 60 країнах світу. Щоправда, у СРСР знімальну групу на чолі з Карлом Саганом не впустили. Не побачили радянські телеглядачі й сам телепроект.

У 1995 році вийшла у світ книга «Блакитна плямка: Погляд на космічне майбутнє людства». Газета «Нью–Йорк Таймс» відзначила видання як одне з найкращих, а аудіокасета з його текстом була удостоєна премії «Греммі» й визнана однією з двох найкращих звукових книг року Америки.

«Шаттл» по–нашому

Киянину Глібу Лозино–Лозинському судилося стати видатним радянським ученим, конструктором багаторазових космічних систем. Працювати він починав в авіаційній промисловості, в Харківському авіаційному інституті. Був одним із розробників паротурбінного двигуна для тяжкого бомбардувальника Туполєва, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МІГ. Але по–справжньому талант Лозино–Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно–космічної системи «Спіраль», яка мала бути відповіддю СРСР на створення в США ракетоплана «Х–15». Але після успішного польоту американського багаторазового корабля «Спейс Шаттл» у 1972 році проект «Спіраль» був зупинений.

Тоді вченому доручили розробити багаторазовий орбітальний корабель «Буран» як відповідник «Шаттла». І в 1988 році радянський «Буран» здійснив свій перший, але й останній космічний політ. Через фінансові та інші проблеми економічно виснажений внаслідок протистояння з США СРСР скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран». Але Лозино–Лозинський був відданим улюбленій справі фахівцем. У кінці 80–х років він разом із групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно–космічну систему «МАКС». Цей проект унікальний тим, що мав низьку собівартість, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами. До речі, літаком–розгінником у системі «Макс» мав бути створений у Києві Антоновим літак–гігант Ан–225 «Мрія». Нині ж у Росії розглядаються проекти повернення до роботи над «МАКСом».

Він розрахував політ на Місяць

Ігоря Богачевського зі Львівщини доля закинула в Німеччину, а потім — до США. Тут він отримав чудову освіту і став іменитим ученим. Ігор Богачевський винайшов метод для проведення обчислень тривимірного входу у поле потоку, розробив багатовимірну обчислювальну схему дослідження гідромеханічних проблем та ударного хвильового потоку. Досліджував питання математичного моделювання термоядерного ракетного пристрою. Відтак вивів формулу, яка дала змогу конструкторам літаків і міжпланетних супутників визначати повітряні струмені навколо цих апаратів під час польотів. Завдяки формулі Богачевського було розраховано політ на Місяць, а також повернення на Землю космічного корабля США.

«Батько» космічної станції «Мир»

Одесита Валентина Глушка росіяни полюбляють називати «видатним російським конструктором». Хоча чималу частину життя вчений провів в Україні та й жив іще за радянських часів. Валентин Глушко — творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна і багаторазового ракетно–космічного комплексу «Енергія» — «Буран». Але вчився він спочатку… на скрипаля і лише згодом зрозумів, що його призначення інше. Було в його житті й 8 років таборів, і переслідування. Однак він устиг чимало: Валентина Глушка вважають одним із «батьків» космічної станції «Мир».

Смертельний старт

Джудіт Резнік, дочка українських емігрантів у США, могла б із легкістю стати фотомоделлю, але обрала інший шлях — космонавта. Вперше вона побувала в космосі у 1984 році — облетіла тоді Землю 96 разів. Однак її доля закінчилася трагічно: Джудіт загинула під час старту разом зі своїм екіпажем, коли летіла в космос удруге, у 1986 році на злощасному «шаттлі» «Челленджер». На честь Джудіт Резнік названо кратер на зворотному боці Місяця.

Перший космонавт–«зварювальник»

Георгій Шонін (народився в Ровеньках Луганської області) став відомим радянським космонавтом, Героєм Радянського Союзу. У 1969 році він брав участь у космічному польоті як командир корабля «Союз–6» — тоді ж уперше в світі було здійснено експерименти зі зварювальних робіт у космосі на апаратурі, розробленій в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона. Також під час того польоту був проведений експеримент «Факел» з виявлення запусків балістичних ракет.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Творці космічної епохи".

День НАТО

4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12-х країн - США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії - підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.

У 1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у - ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію - Варшавський договір, - в котрій домінуючу роль відігравав Радянський Союз. У 1966 році, звинувативши США у порушенні умов договору 1949 року, з віськових структур НАТО вийшла Франція.

У 1982 році до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-у об'єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-у до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського договору, котрий саморозпустився вісім років перед тим; у 2004-у - Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а в 2009-у - Албанія та Хорватія.

У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО в новій геополітичній ситуації - колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці.

Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, протягом понад півстоліття залишається Ісландія.

Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру. 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998 в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.

У 2002 році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Янукович. 18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу у Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Україна – НАТО: шлях у часі".

Політекономія: виникнення і еволюція (1615 - 2015)

Сьогодні в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка проходить науково-практична конференція "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації".

Цього року виповнюється 400 років терміну "політекономія". У 1615 році Антуан де Монкретьєн опублікував «Трактат політичної економії», який дав назву економічній науці — "політична економія", в ньому вперше виокремив предмет цієї науки.

До конференції бібліотекою підготовлено книжкову виставку "Політекономія: виникнення і еволюція (1615 - 2015)".

День дитячої книги

«Книги – морська глибина, хто в них пірне аж до дна,

той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить»

Іван Франко

Сьогодні, 2 квітня, у День народження талановитого дитячого письменника, неперевершеного казкаря із Данії Ганса Христиана Андерсена увесь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги.

Свято запровадили ще в 1967 році, аби підкреслити неабияку роль книг для інтелектуального та духовного розвитку дітей. Адже навіть зараз, коли чи не в кожному домі є комп’ютер і телевізор, книга залишається незамінним другом та помічником, допомагає пізнати світ, а нерідко навіть змінює долі!

Книги живуть вічно. Це безперечний факт для тих, хто любить читати, відкриваючи кожен день щось нове, збагачуючи свій інтелект яскравими барвами, новими ідеями і прописними істинами. Книга ніколи не втратить своєї актуальності. Головне, мати бажання читати, вчитися робити висновки і цінувати творчість тих, хто формує для дітей літературний світ.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглнути книжкову виставку "Країна Дитинства".

У королівстві Андерсена

Сьогодні виповнюється 210 років з дня народження Ганса Крістіана Андерсена - данського письменника, казкаря, автора відомих у всьому світі казок «Стійкий олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш, ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.
У літературі Андерсен дебютував восени 1828 року як автор сповненого казкової містики твору «Прогулянки від Хольмен-каналу до східного мису острова Амагер». Видана на Новий 1829 рік, книжечка набула великої популярності й уже в квітні вийшов її другий наклад.
Приєднався до прогресивних романтиків, писав вірші, поеми, п'єси, нариси, романи.
З 1835 друкує казки, яких за 40 років написав 156. У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою («Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди», «Дюймовочка»). Жорстоким грошолюбам у казках протистоять прості бідні люди, що їх Андерсен наділяє найблагороднішими моральними рисами і якостями («Стійкий олов'яний солдатик», «Кресало», «Русалонька», «Дівчинка з сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена пройняті соціальним оптимізмом і щирою вірою в краще майбутнє людства.
Українською мовою твори Андерсена перекладали Михайло Старицький, Марія Грінченко, Оксана Іваненко та інші. Марко Вовчок перекладала твори Андерсена російською мовою.

Запрошуємо до абонементу художньої літератури переглянути книжкову виставку "У королівстві Андерсена".

1 квітня - Міжнародний день птахів

Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера ” і не випадково саме в квітні. Адже 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.

День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. Повернення птахів святкується також як прихід весни. Вперше цей день став відзначатися в Сполучених Штатах Америки.

З часу запровадження Дня птахів список пернатих, що зникають, стрімко поповнюється – на Землі вже зникло понад 160 їх видів і підвидів. У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів. В Україні налічується близько 360 видів. 87 видів з них занесені до Червоної книги України.

Турбота про птахів – це не тільки екологічна проблема. Адже птахи - це частинка нашого життя, нашої культури, більше того – нашого світогляду та нашого світовідчуття.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Орнітофауна України".