Крути. Січень 1918 року

 

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.

Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

„Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Запрошуємо до абонементу наукової літератури переглянути книжкову виставку "Крути. Січень 1918 року".

Гідний шани всенародної

Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* 15 (27) січня 1839, хутір Чубинський (тепер Чубинське), Київська область — † 17 (29) січня 1884, Київ) — відомий як неперевершений народознавець, збирач духовних скарбів українського народу, як економіст, поет, автор слів Державного Гімну України. Його «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край» і сьогодні не втратили своєї науковості й актуальності.

У молоді роки він брав активну участь у громадському русі, поширював ідеї боротьби проти царського уряду. За свої щирі, патріотичні» наміри більше як на шість років був відлучений від України і засланий на «перевиховання» в Архангельську губернію. Там здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю. Його внесок у розвиток культури і науки в Україні величезний.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути виставку "Гідний шани всенародної (П.П. Чубинський)".

День Соборності та Свободи України

22 січня 2014 року в Україні відзначається 95-та річниця ухвалення Універсалу Директорії про Злуку Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія увійшла в історію як День Соборності України, що уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності.

На початку січня 1919 року Українська Народна Рада прийняла ухвалу про злуку ЗУНР з УНР в єдину державу. Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР на 22 січня, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Показово, що обрано було надзвичайно важливу з точки зору державотворення дату.

24 січня 1919 року було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День Соборності України, з грудня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича – святкується як День Соборності та Свободи України.

Незважаючи на поразку визвольних змагань 1917-1921 рр., Акт злуки 22 січня 1919 р. – подія величезного історичного значення. Упродовж наступних десятиліть він виступав визначальним чинником національної консолідації та виявом прагнення нашого народу до національного й духовного єднання.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Сила держави - єдність народу".

4 cічня. День Ньютона

У перші дні року весь світ згадує закони оптики та механіки, заново перевіряє ще раз закон всесвітнього тяжіння, і вирішує інтегральні рівняння з допомогою бінома Ньютона. І все це тому, що 4 січня 1643 народився англійський математик , астроном, фізик, механік, що заклав основи класичної механіки, який пояснив рух небесних тіл — планет навколо Сонця і Місяця навколо Землі, людина який відкрив закон всесвітнього тяжіння — Ісак Ньютон.

Батько його помер ще до народження сина, а мати, вийшовши заміж вдруге, залишила Ньютона під опікою бабусі. Він ріс мовчазним хлопчиком, спочатку в школі вчився дуже погано і часто ставав об’єктом для насмішок однокласників. Але завзятість у вченні дозволило йому незабаром стати одним з успішних учнів, і ставлення до нього змінилося.

Найбільше Ньютона цікавила техніка та математика. У 1660 Ньютон вступив у Кембридж, який закінчив в 1665 році зі званням магістра мистецтв. У 1669-1701 роках він очолював фізико математичну кафедру Кембриджського університету. У 1695 -му отримав посаду доглядача, а в 1699 році — директора Монетного двору в Лондоні, де провів велику роботу з перекарбовуванню монет, а також доклав багато зусиль для впорядкування всього монетної справи Англії.

У цей же період Ньютон займався і наукою, сформулював три закони механіки, закон всесвітнього тяжіння, створив телескоп — рефлектор, проводив досліди з розкладання світла. Розробив диференціальне та інтегральне числення, теорію кольору і багато інших математичні та фізичні теорії.

Сам Ньютон досить скромно відгукувався про свої відкриття, вважаючи їх підготовленими його попередниками: «Якщо я бачив далі інших, то тому, що стояв на плечах гігантів».

І хоча багато закономірності та теорії, розроблені Ньютоном, були істотно доповнені за минулі три століття, вчені, дослідники, студенти та аспіранти природничих наук, просто любителі наукових знань і експериментів щорічно 4 січня відзначають День Ньютона — в день народження великого англійця .

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути змістовну і цікаву виставку "Творець класичної фізики І. Ньютон".